У Первомайську – рідному місті Миколи Вінграновського – 4 листопада відбувся артфестиваль, присвячений творчому надбанню митця. Захід розділили на чотири локації, які уособлювали чотири аспекти феномену письменника-шістдесятника.
Про це кореспондентам Суспільного розповіла співорганізаторка “Вінграновський Art Fest” Катерина Баранюк.
Чотири аспекти феномену митця – чотири кольори, якими організатори позначили тематичні зали фестивалю: синій, жовтий, білий та червоний.
“Синій – улюблений колір Вінграновського. Тут відбувалися наймасштабніші події фесту, зокрема церемонія відкриття, концерти та вистави”.
У “жовтій” залі відбувалися публічні зустрічі, виступи діячів культури і науки, читання поезії, а також лекції і дискусії. “Біла” – територія візуального мистецтва, а на “червоній” зустрілися друзі та знайомі Миколи Вінграновського, які ділилися спогадами про митця.
Прикрим відкриттям для організаторів фестивалю стало те, що не всі земляки письменника-шістдесятника знали про життєвий шлях і творче надбання Вінграновського. Тому планують зробити фестиваль традиційним.
“Він вийшов настільки вдалим, що я думаю його можна зарахувати в проєкт, який в цьому році започаткований, самостійний проєкт, в майбутньому традиційний. Все почалося з ідеї, оскільки Вінграновський – така видатна постать і він народився саме в нашому місті, але виявляється не всі мешканці, не всі жителі Первомайська навіть знають, хто такий Вінграновський і чим він займався”, – розповіла співорганізаторка “Вінграновський Art Fest” Катерина Баранюк.
“Ми хотіли показати його не тільки як письменника, поета-шістдесятника, видатного актора, режисера, а саме як історичну постать, якою можна пишатися. Це наше коріння, наша історія”.
Історія фестивалю почалася зі співпраці з режисером “ШЕ.Fest” Сашком Висоцьким. У грудні 2022 року разом з ними команда “Вінграновський Art Fest” організувала творчий волонтерський проєкт “Різдво для нескорених”. Таким чином утворився творчий тандем і співпраця над фестивалем, присвяченим митцю-шістдесятнику.
“З Сашком і його командою київською ми об’єднали зусилля: ми більше в Первомайську, а вони вже на дві локації працювали – і в Києві, і приїжджали в Первомайськ в процесі організації. А вчора ми всі зібралися разом і втілили нашу мрію”, – сказала Катерина Баранюк.
Під час фестивалю представили вистави, картини, присвячені Вінграновському. Для глядачів грав гурт “Крутий заміс”.
“Хлопці настільки круто виступили! Звучання традиційних інструментів у сучасній обробці”.
“Цей проєкт об’єднав і волонтерів, і медійних, творчих людей, і місцеву владу. Цей симбіоз дав нам змогу створити фестиваль”, — сказала співорганізаторка заходу.
Загалом, за приблизними підрахунками організаторів, фестиваль зібрав близько трьохсот людей на усіх локаціях.
“Як для першого проєкту, який не рекламувався в повну силу, то на захід прийшла дуже велика кількість людей. Я думаю, що якби рекламна кампанія була розгорнута в повному обсязі, ще більше людей прийшло б. Фідбек був — людям такого роду заходи подобаються. Їх зараз не вистачає”, — розповіла Катерина Баранюк.
Текст : Світлана Кльосова, Максим Місайлов
Хто такий Микола Вінграновський
- Микола Вінграновський (1936 – 2004) – український прозаїк, поет, режисер, актор, сценарист, перекладач. Народився у селі Богополь (зараз це сучасне місто Первомайськ Миколаївської області).
- У творчому доробку Миколи Вінграновського налічується 8 поетичних книжок, 6 збірок віршів і більше десятка оповідань для дітей, 7 видань прози, роман “Наливайко” та історичний нарис “Чотирнадцять столиць України”. Як режисер і сценарист письменник також створив 5 художніх та 8 документальних фільмів, був одночасно режисером і актором у художніх стрічках “Берег надії” (1967 р., роль Вацлава Купки) і “Дума про Британку” (1970 р., роль Несвятипаски).
- У грудні 1997 року Микола Вінграновський отримав звання заслуженого митця України, а роком пізніше став членом комітету Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. 26 травня 2004 року 68-річний письменник помер після тяжкої хвороби. Похований на Байковому кладовищі у Києві.