Ця стаття з’явилася завдяки несподіваній зустрічі земляків, яка сталася на території… одеської обсерваторії. Журналісти газети “Вечерний Николаев”, вирушивши на екскурсію до астрономічної обителі, зустріли юних екскурсантів – групу підлітків з Миколаївщини, славетного міста Первомайська.
Почалася зустріч – із взаємного здивування та знайомства… продовжилася – у спілкуванні та “інформаціонній взаємодіі”. Виявилося, що хлопці приїхали на екскурсію з селища Лібенталь Одеської області, де працює Одеський благодійний фонд “Шлях до дому”. Дружба зав’язалася з перших хвилин – а далі миколаївські журналісти та школярі рушили в астрономічну подорож разом.
Про необхідність пізнавальних екскурсій
Але спочатку – кілька слів про благодійний фонд, який у 2021 році організував в Лібенталі “Освітянський центр: фермерське підприємство з соціальної адаптації вразливих дітей та молоді”.
– Наша мета – допомагати людям, які опинилися у складній життєвій ситуації, – розповіли керівники центру. – До Одеси прибули тисячі переселенців з інших міст та регіонів України, які постраждали від бомбардувань або залишили свої домівки на захоплених окупантами територіях. Тут вони знаходять притулок, одержують безкоштовне харчування, психологічну, медичну, гуманітарну допомогу. Створено хаб для підлітків, що включає освітні, розвиваючі, дозвільні заходи, профорієнтацію, арт-терапію, пізнавальні екскурсії, які становлять частину емоційної культури освіти.
Щодо пізнавальних екскурсій – вони були запропоновані у плані дискурсів просвітницького туризму ще у 80-х роках минулого століття і проводились кандидатом філософських наук, доцентом Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Галиною Паламарчук.
“Серед найцікавіших пізнавальних екскурсійних маршрутів по Одесі пріоритетною є екскурсія до астрономічної обсерваторії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Під час екскурсій територія обсерваторії перетворюється на майстерню опанування знаннями”, – вважає пані Галина.
У подорож до зірок
Одеська обсерваторія народилася 1871 року. До наших днів збереглася старовинна будівля – вона й сьогодні стоїть в парку Тараса Шевченка. Особливий інтерес викликає павільйон з куполом, де встановлено старий телескоп американської фірми “COOKE&SONS”, придбаний ще в 1886 році на пожертвування одеського мецената, доктора Іванова. Дідусь астрономічної диво-техніки до цього дня перебуває у відмінному стані, і, якщо зазирнути в окуляр телескопа, можна спостерігати зоряне небо, планети та нашого найближчого сусіда – Місяць.
Сьогодні на території обсерваторії обладнано планетарій, створено кілька експозицій, що розповідають про космос, космічні ракети та космонавтів. Креативні одесити придумали тематичні локації, які цікаві екскурсантам різного віку. Справляє враження встановлений у 2018 році найбільший в Україні макет багаторазової космічної системи “Енергія – Буран”. Відкриття експонату було присвячено 110-річчю від дня народження академіка Валентина Петровича Глушка (1908-1989) – одного з піонерів ракетно-космічної техніки, генерального конструктора “Енергії”. Адже вчений – родом з Одеси!
Поруч стенд, присвячений науковому судну “Академік Сергій Корольов”. Нагадаємо: цей “корабель космічного флоту” збудували у Миколаєві на Чорноморському суднобудівному заводі. З 1971 по 1991 роки “плавучий НДІ” здійснив 22 науково-дослідні рейси! А ось порт приписки у нього був – Одеса.
Експозиція “Парад планет” – це своєрідна алея куль-макетів на підставках: вони розміщені на відстані один від одного в певному масштабі і дають можливість наочно уявити, наскільки далекою є кожна планета Сонячної системи від “звезды по имени Солнце”. Поряд – телескоп просто неба, за його допомогою можна розглянути сонячні плями.
Космічна фотозона викликає захоплення у дітлахів: “умовні” двері в кабіну зорельоту, а в дверному отворі – “манекен” космонавта Юрія Гагаріна… Поруч – портретна галерея космонавтів України, вона розповідає про 19 наших співвітчизників, які у різні часи побували у космосі. Виявляється, Україна перебуває на третьому місці у світі за кількістю сміливців, що здійснили політ на космічному кораблі!
У “космічному лекторії” для екскурсантів проводяться авторські огляди з різних тем астрономії та космонавтики. Автори оглядів – вчені-астрономи, наукові співробітники, викладачі університету, тому інформація – найдостовірніша та найцікавіша.
А на лекції в цифровому планетарії – над головами екскурсантів розсипається зірками нічне небо і висвічуються зодіакальні сузір’я, викреслює свій маршрут Чумацький Шлях… Захоплюючі фільми у форматі 3D розповідають про особливості кожної із планет Сонячної системи, показують “вогненну кухню” Сонця, сонячні протуберанці – гігантські фонтани розпеченого газу, що вивергаються з надр Світила… А ще – тут можна подивитися на нашу Землю “збоку” та побачити блакитну планету з космосу!
Співробітники обсерваторії давно мріяли про планетарій, шукали оптимальний шлях для його створення. Будівлю з куполом збудувати було непросто і недешево. Однак на допомогу прийшли сучасні технології: недорогий і нескладний у збиранні купольний будинок – це ноу-хау університету. Будинок виявився ідеальним для розміщення планетарію – 7 метрів у діаметрі, місткість – 50 осіб. Допомогли його придбати та встановити кілька заможних міських організацій, сучасне обладнання було отримано за міським грантом.
Славетні імена
Наш екскурсовод Михайло Іванович Рябов – викладач університету, кандидат фізико-математичних наук – розповідає чимало цікавих подробиць з історії обсерваторії. Наприклад, на початку 20-х років минулого століття одесити настільки були захоплені астрономією, що в місті організувалися аж три аматорські астрономічні товариства. Молоді люди обладнали свої маленькі обсерваторії за власний кошт. В одному з таких товариств почав свій шлях в астрономію вже згаданий нами академік Валентин Глушко, а ще – Георгій Антонович Гамов, який народився в Одесі, фізик-теоретик, астрофізик, він з 1940 року жив в Америці, був членом Національної академії наук США.
Одеса подарувала світу чимало видатних астрономів, серед яких професор Володимир Платонович Цесевич (1907-1983) – майже 40 років завідував кафедрою астрономії Одеського університету, працював як директор обсерваторії та сформував наукову школу дослідників змінних зірок.
Саме він організував в обсерваторії виробництво телескопів. Тут виготовили 40 телескопів невеликого розміру та три великих, які досі працюють в обсерваторіях Грузії, Словаччини та України. У найближчих планах університету – створення музейної експозиції, вона розповість про цю досі невідому широкому загалу сторінку обсерваторської біографії.
Залишив про себе добру пам’ять одесит Йосип Андрійович Тимченко – талановитий механік, винахідник, науковець (1852–1924). Він сконструював програмний механічний пристрій для стеження за рухом небесних тіл по орбітах, який успішно використовувався в обсерваторії.
***
Протягом багатьох років університетська обсерваторія була одночасно центром розвитку астрономічної науки та “навчальним центром” для студентів, які навчалися на кафедрі астрономії. Сьогодні обсерваторія живе як “суспільна ініціатива”. Війна призвела до гірких змін – зруйнувались перспективні плани розвитку університету, кафедра астрономії трансформувалася у “кафедру фізики та астрономії”.
І все-таки – життя триває! Тому що молоді талановиті астрономи, незважаючи ні на що, як і раніше, народжуються на українській землі. Отже Одеська астрономічна обсерваторія чекає на нові зустрічі з молоддю. Може, саме ТУТ будівничі майбутнього знайдуть свою доленосну точку відліку.