17 лютого – день пам’яті миколаївського поета, педагога, лінгвіста, перекладача, майстра народної творчості, справжнього розвідника Михайла Тимофійовича Ковалевського (20.02.1933-17.02.2016). Про Михайла Ковалевського на сторінках фейсбуку нагадала миколаївчанка Марина Тасинкевич.
Народився в селі Миколаївка Красноярського краю, а більшу частину свого життя прожив у Миколаєві, коли був запрошений до Миколаївського кораблебудівного інституту. Людина дивовижної долі. Закінчив з відзнакою Ленінградський інститут іноземних мов, працював за кордоном, закінчив філологічний факультет Омського педагогічного інституту, аспірантуру при Московському інституті іноземних мов ім. Моріса Тореза, захистив кандидатську дисертацію …
В МКІ пропрацював понад 20 років (з 1970 р.) на посаді завідувача кафедри іноземних мов, потім працював в Миколаївській філії Київського інституту культури і мистецтв (викладав іноземні мови, графіку, обробку дерева (флоранкорні) і техніку інтарсії ( маркетри). Пізніше викладав іноземні мови в “Аграрці”, п’ять років – на філологічному факультеті ЧНУ ім Петра Могили (тоді Миколаївського філіалу Національного університету «Києво-Могилянська Академія»), в Миколаївському навчально-науковому центрі Одеського держуніверситету ім. І. І. Мечникова, працював на посаді професора кафедри іноземних мов в університеті “Україна”…
Зверніть увагу на книгу “Поезія дерева” з серії “Обдаровані мудрістю”, де зібрані унікальні факти з біографії Михайла Тимофійовича, а також спогади друзів – Дмитра Кременя, Євгена Мірошниченка, Валерія Бойченка та ін.
ВСТРЕЧА С МОРЕМ
Я немало побродил по свету
И заморской отдал дань красе,
Только как сравнить красу мне эту
С той, что на Кинбурне, на косе?
Сверху небо, слева степь и справа.
Ни полей, ни пашен на виду.
По тропинке, окунувшись в травы,
Меж коров пасущихся иду.
А коса в цветастом сарафане.
Лишь пастух да я – всего людей.
И в бездонном небе-океане
Проплывает пара лебедей.
Хлопья чаек и кресты бакланов
В первозданно-синей вышине…
За прибрежным маленьким курганом
Распахнуло море душу мне.
Без конца простор и без начала,
Не поймёшь, где небо, где вода…
Многих, море, ты уже встречало,
С многими простилось навсегда.
У ветров свободных ты в фаворе,
От небес берёшь лазурный цвет.
Говорят: любовь – она как море.
Лучше этих слов о море нет. (М. Ковалевський).
На фото: “Глухарь”. Одна з робіт Михайла Ковалевського.