Колектив музею суднобудування і флоту висловлює щиру подяку Дмитру Удовицькому та Олександрі Удовицькій за передані до музею документи, марки, шеврони, предмети з символікою ВМС ЗСУ, модель маяка, військову форму. Дякуємо подружжю Удовицьких за багаторічну співпрацю. Попереду багато спільних проєктів. Ця інформація з’явилась на музейній сторінці у фейсбуці.
Хочемо познайомити наших читачів з коментаріями до цієї події від Дмитра Удовицького.
“Я почав збирати артефакти років в 14. З того часу в мене скопилося декілька тек з тим, що для пересічної людини не завжди є цінністю, а для музеєфікації це чогось да варто. Наприклад – квитки на “Метеор”, яким я подорожував з Миколаєва до Одеси в 1987 році; креслення суден, які я будував в 90-ті; підшивка за кілька років журналів “Морской флот” та “Морской сборник” тощо.
Зараз додалися нові предмети – елементи військового спорядження, шеврони, прапори та інший мерч підрозділу.
А також завжди є місце творчості – ось як зараз у Музеї суднобудування та флоту проводиться культурно-мистецька подія, присвячена маякам Півдня, то кожен може долучитися і вже власноруч створити власні артефакти і віднести в Музей – макети, світлини, художній розпис тощо.
За крайні два роки у мене кардинально змінилося ставлення до цих предметів. Якщо я раніше збирав їх сам, то війна просто відкинула доцільність цього накопичення вдома. Водночас ми стали розкидані по всій країні просто з одним баулом військового барахла. Так нащо збирати? Однак я, як і раніше, дуже ціную ці реліквії, тому вважаю за краще віддати їх туди – де вони будуть збережені.
До цього і закликаю усіх. В першу чергу військових. Несіть в Музей суднобудування і флоту все, що несе ознаки часу і нашої боротьби. Про шеврони/прапори/снарягу я вже казав, але проявіть фантазцію. Маєте розбитий дрон? Несіть! Вам вже ні до чого, а Музею така штука край потрібна.
Ну і цивільним теж. Місто було завжди суднобудівним. І, я сподіваюся, буде. У багатьох залишилися світлини, журнали, грамоти, креслення. Несіть в Музей! Час промайне, нас вже не буде, і все це згорить у вирі подальших подій. А якщо знесете в Музей – воно залишиться як пам’ять про минуле.
А з минулого, як відомо, проростає майбутнє. Посадіть ці саджанці і ви”…