В Україні можна вирощувати креветку. Йдеться не про прісноводну креветку розенбергі, рекламу вирощування якої можна зустріти часто на просторах інтернету, а про інший вид, який потребує морської води: ваннамей, або тихоокеанську білоногу креветку.
Про це розповів Любомир Гайдамака, технолог ТОВ «Вісмар аква», виданню AgroTimes
Ваннамей ‒ безумовний світовий лідер і за обсягами вирощування, і за споживанням. У 2022 році цьому виду належало 45,2% світового ринку креветок, і ця частка постійно зростає. На хвилиночку: вартість усіх вирощених і проданих креветок у 2022 році ‒ майже $31 млрд. А до 2030 року очікують, що ринок зросте щонайменше на 60%.
Чому саме креветка ваннамей?
По-перше, цей вид повністю одомашнений, у культурі з 1940-х років, має багато генетичних ліній, котрі вдосконалюються щодо резистентності до хвороб, швидкого росту, різних рівнів солоності води тощо. Генетичні й мультиплікаційні центри по всьому світу гарантують появу сучасних породних ліній, які демонструватимуть чудові результати.
По-друге, ця креветка не є територіальною й агресивною до представників свого роду, тому може вирощуватися в щільних посадках. За вирощування в декілька етапів у теплому приміщенні реально пройти 6 циклів на рік. Тобто з одного кубометра води можна отримати 42 кг якісної продукції. За використання чистого кисню й інших додаткових технологій щільність посадки можна суттєво збільшити.
По-третє, ваннамей швидко набирає товарну масу. За неповні 3 місяці (ясельний етап ‒ 4 тижні, в культурі ‒ 8 тижнів) можна отримати преміальний продукт, що по праву називатиметься королівською креветкою. До речі, в світовій класифікації вся креветка ваннамей вагою понад 18 г ‒ преміальна та має значно вищий цінник.
По-четверте, технологія вирощування цього виду дуже добре відпрацьована. Навіть без залучення технолога можна навчитися вирощувати креветку ваннамей.
Одна з найпоширеніших проблем для того щоб почати вирощування ваннамей ‒ наявність якісного посадкового матеріалу. До війни була можливість прямого імпорту, і це питання ще якось розвязувалося. Нині привезти посадковий матеріал майже нереально. Чи дуже ризиковано, бо, як відомо, наші митники ‒ непередбачувані, та не мають чіткої процедури імпорту. Тобто вона начебто є, але дотриматися всіх норм ‒ практично на межі недосяжного.
Сьогодні в Миколаївській області завершується будівництво інкубатора креветки ваннамей. Навіть попри війну, вдалося зберегти певне маточне стадо, і воно стане родоначальником цього бізнесу в Україні. Питання ввезення інших, продуктивніших ліній маточного поголів’я, стоїть, але, можливо, наш уряд створить якісь експериментальні умови для більш стабільного й безпечного імпорту. Потрібно почати працювати з тим, що є, а тоді вже шукати варіанти поліпшення генетики.
Щодо кормів. На щастя, в Україні є потужності для виробництва корму для креветок, а також можна купувати імпортні. Та варто пам’ятати, що якісна генетика потребує якісного корму, щоб розкрити свій потенціал.