На Миколаївщині відкрито 41 кримінальне провадження за фактами обстрілів регіону касетними боєприпасами. Також 145 проваджень відкрито на Харківщині і 21 на Херсонщині.
Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора України.
“Касетні боєприпаси по своїй суті є невибірковою зброєю. В багатьох випадках наслідком її застосування є загибель цивільних. Це чітко регламентує стаття 51 першого протоколу Женевських конвенцій і забороняє такі напади, які мають невибірковий характер”, — говорить заступник голови Департаменту протидії злочинам Тарас Семків.
Російські війська неодноразово обстрілювали Миколаїв забороненими Женевською конвенцією касетними боєприпасами. Під вогонь потрапляли цивільні квартали, освітні й медичні заклади, зокрема – дитяча лікарня.
“В ідентифікації атак касетними боєприпасами та належному зборі доказів Офісу Генпрокурора допомагає Міжвідомча робоча група військових експертів. Вони консультують слідчих та прокурорів, зокрема допомагаючи в аналізі речових доказів, розумінні структури сил противника, зв’язків між підрозділами та їхнім керівництвом”,— йдеться в повідомленні.
За інформацією Офісу Генпрокурора, касетні боєприпаси неодноразово застосовувались для обстрілу житлових масивів Харкова (25 загиблих, 93 постраждалих) та Миколаєва (12 загиблих, 32 постраждалих), під обстріл потрапила дитяча обласна лікарня в Чернігові (4 загиблих, 51 постраждалий).
“Завдяки залишкам бойових частин та інших деталей реактивного снаряда вдається встановити позицію та дальність пострілу – з точністю до двохсот метрів”, — говорить Сергій Свідерок.
Російські військові застосовують всі типи касетних снарядів, які призначені для реактивних систем залпового вогню, насамперед для “Урагану”, “Смерчу” та “Торнадо-С”, а також для тактичного ракетного комплексу “Точка-У”.