Любов до своєї землі, повага до її історіїоб’єднують миколаївців та приводять до цікавих спільних проєктів. Так свого часу з’явився проєкт «Вогні Півдня. Люди-маяки», його авторкою стала художниця Руслана Сікаленко.
«У нас є наші цінності, є любов, розвиток, творчість, є те, чим ми пишаємось, є багато чого, що розповідає про нас як про певний регіон, частинку півдня, частинку України», – вважає Руслана, яка народилась на Миколаївщині, в селищі на узбережжі Чорного моря, де досі височіє маяк.
Для реалізації проекту згуртувались ціла група організацій, громадських об’єднань та небайдужих городян:ГО «Центр навчання і освіти дорослих «Південь», Музей суднобудування і флоту, ГО «Культурно-мистецька асоціація «Арт-спокуса» (керівник Валентина Кривцова). Заходи проводяться за підтримки управління з питань туризму та курортів Миколаївської обласної державної адміністрації та Асоціації лідерів туризму Миколаївської області на чолі з відомою громадською діячкою Тетяною Чичкалюк.
***
Перші заходи пройшли 20 травня з нагоди Міжнародного дня музеїв. Цього дня було відкрито велику виставку «Вогні Півдня. Люди-маяки». До речі, вона продовжує роботу в Музеї суднобудування та флоту і чекає на відвідувачів до кінця літа.
Експонати підготували, перш за все, співробітники музею, де зберігається чимало цікавих артефактів з цієї тематики. До них приєднались відомі митці Миколаєва, які додали художні роботи: учасники культурно-мистецької асоціації “Арт-спокуса Олеся Сайковська, Наталя Степанюк, Олександра Удовицька, Світлана Бойкова-Калюжна, Олена Коркішко, Василь Нікітін та інші.Незвичайні роботи виконані в різних стилях та представляють маяки в зовсім нових інтерпретаціях.
Також на виставці розмістилися світлини маяків Олега Марчука та фотоархітектурних мініатюр, зроблених в рамках проєкту «Міні-місто» Олександром Єрмолаєвим й Артуром Самковим. Нагадаємо: ці миколаївці створюють мініатюри (копії будівель, в тому числі маяків) за допомогою кубиків LEGO.
Крім виставки, в цей день миколаївцям запропонували цілу низку унікальних заходів: відбулася церемонія погашення нових поштових марок «Укрпошти», присвячених маякам; перед городянами виступив гість – Євген Дикий, український науковець, кандидат біологічних наук, директор Національного антарктичного наукового центру, який передавдо нашого музею нові експонати; діти і дорослі залюбки взяли участь у майстер-класах від майстринь «Арт-спокуси» Жанни Максимової (оздоблення пряників-маяків), Світлани Бойкової-Калюжної (малювання маяків на керамічних магнітиках), Лесі Сайковської та Олени Коркішко (малювання брелоків з маяками).
Також працювала сувенірна лавка, де можна було купити чудові сувеніри з зображенням маяків.
***
З дня відкриття виставка приваблює миколаївців та гостей міста. Екскурсії дуже цікаві. Особливо коли їх проводить завідувачка музею, кандидат історичних наук Тетяна Мітковська, яка досліджує тему маяків Півдня.
Від неї можна дізнатися про такі, наприклад, рідкісні факти.
*Миколаївщина може називатися столицею маяків України. Чому? Бо саме в Миколаєві – в будинку, де сьогодні розміщується музей, – знаходилась канцелярія та штаб Головногокомандира Чорноморського флоту, отже всі гідрографічні організації були також в Миколаєві: гідрографічне депо карт, дирекція маяків та лоцій Північного Причорномор’я та інші.З 1816 року першим головою дирекції був віце-адмірал Морис Берг, в його керуванні знаходились маяки, розташовані на узбережжі Чорного та Азовського морів від Дунаю до Кавказу!
* Першим маяком Миколаєва можна вважати судно-маяк, що зимував у місті, припливаючи з Кінбурну.
* Козацькі «чайки» успішно долали дніпровські пороги, проходили мілини Дніпровських гирл завдяки тільки їм відомим відміткам та козацьким маякам.
* Найстарішим маякам Причорномор’я – майже 200 років.
Виставка буде цікавою як для дорослих, так і для дітей. З великим задоволенням 1 червня її відвідали діти, які також прийняли участь у майстер-класі “Створи свій маяк” і “Кораблик своїми руками”. Зроблені паперові кораблики малята пускали у музейному фонтані!
“Маячні” дитячі заходи проходять в музеї щонеділі. А 23 червня музейні співробітники приймали діток ВПО, якими опікується громадська організація “ДОФ” – Гуманітарний штаб та центр волонтерів. Це був перший захід для вихованців благодійного дитячого літнього табору денного перебування “Яскраві канікули”. Він проходив в межах культурно-просвітницького проєкту “Літо в музеї”.
***
Тему маяків продовжує Музей суднобудування та флоту: на його сторінці в Фейсбуці започаткована рубрика “Маяки Півдня України” -Тетяна Мітковська розміщує історичні розвідки про створення та життя маяків.
Пропонуємо одну з таких розвідок – можливо, вас зацікавить історія маяка, розташованого на острові Тендра неподалік Кінбурнської коси. Багато суден, що прямували з Босфору до Одеси, знесені до Тендризахідними вітрами,”стикалися” з косою, сідали тут на мілину.
“У 1827 р. на західному березі Тендрівської коси (65 км довжиною та 1,8 км шириною), навпроти півострова Тарханкут, було встановлено Тендрівський маяк, що почав регулярно світити з 11 вересня 1827 р.
З того часу маяк стоїть без всяких перебудов, зберігаючи свій початковий зовнішній вигляд: біла кругла кам’яна башта висотою 30 м з двома чорними горизонтальними смугами. Побудовано споруду за проектом інженера-гідролога Бориса Васильовича Фон-дер-Фліса.
На західному узбережжі окраїни Тендрівської коси, яку ще іменували “Ахіллов біг”, знаходилось святилище, присвячене древньогрецькому герою Ахіллу. Відомості про нього існували тільки в стародавніх джерелах. Проте, у 1824 р. капітан-лейтенант Микола Критський, що працював на о. Зміїному (Федонісі), беручи участь у будівництві Тендрівського маяка, зацікавився незвичайним для ландшафту коси невеликим пагорбом.
При розкопках в ньому виявили понад 800 грецьких, боспорських, фракійських і римських монет, античну кераміку, мармурові плити з текстом присвят. Тобто це було жертовне місце, куди у давні часи моряки за благополучне плавання приносили багаті пожертви Ахіллу.
Можливо, і в античні часи на косі був маяк, адже ще тоді мореплавці прямували мимо Тендри в гирло Борисфена-Дніпра, де були великі і багаті античні поселення.
Вели свої човни цим шляхом і мореплавці Київської Русі. Також використовували Тендрівську косу запорозькі козаки – як місце збору, відпочинку та підготовки до походів начовнах-«чайках» проти турецького флоту “.
***
Проект недарма отримав назву “Люди-маяки”. Паралелі тут очевидні. В нашому Миколаєві чимало людей, схожих на ті високі башти, що мають потужні джерела світла, яке вказує шлях суднам.
І коли розмова вже зайшла про маяки, хочеться згадати нашого городянина, талановитого фотографа, світлу та небайдужу людину, громадського активіста Дениса Сісіна. Він пішов у засвіти в 2021 році.
Ось що написала на згадку про нього на своїй сторінці в Фейсбук Тетяна Чичкалюк: “Сто разів перечитувала кожне слово – послання нашого Миколаївського Ангела… Ти мій Людина-Маяк, щиро вірю, що твоя Зірочка тремтливомерехтить над нашим Містом, надихаючи робити добро і бачити Світло твоєю Вселенською душею”…
На сторінці Дениса у Фейсбуці і досі “висить” захоплююча розповідь про його першу зустріч з маяками Миколаївщини.
“Ночная вылазка 24.04.2020 на новую для меня локацию для съемки ночных пейзажей, недалеко от села Козырка. К слову сказать, именно из-за этого маяка я и приехал.
К сожалению, погода испортила мои планы. Сильный ветер натянул тучи, и не получилось снять звездные треки, как я запланировал. Правда, один запланированный кадр все же удался. На юге тучи растворялись и позволили сделать фотографию маяка на фоне звездных полос в живописном холмистом месте!..
Унікальне фото Дениса Сісіна
Я просто не мог заставить себя перестать фотографировать эту красоту! По дороге домой, выехав из низины, заметил еще один маяк! Недолго думая, разворачиваюсь и еду к нему. Молодая озимая пшеница и маяк в поле в рассветном свете провоцируют на серию фотографий.
…Закончив фоткать, отправляюсь домой! Но! Через пару километров по дороге замечаю огромную расщелину, перепады оврагов, свежую зеленую траву в лучах рассветного солнца и… я не удержался. Заехал машиной поближе, достал фотики – и началось! Снова куча фото, снова восторг, снова не могу себя остановить. Когда выдохся, только тогда собрался в обратный путь.
Проезжаю Козырку – село заканчивается спуском в балку, где лиман ласкает песчаный берег, и на этом берегу, в балке, стоит… маяк. Ну, вы поняли! Не думая, я заруливаю к маяку сделать пару фото. А рядом с маяком – накатанная дорожка вверх. Решил проверить ее – и офигел! Эта дорожка ведет на плато, где на обрыве стоит столик и скамейка. Своеобразная смотровая площадка на лиман, а по ту сторону раскинулся глиноземный завод и ветряки-великаны…
В эти моменты понимаешь: вот она – красота! Всего в 40 км от Николаева! Вот куда нужно вкладывать деньги и привлекать в эти великолепные места туристов! Ну, или хотя бы сделать дорогу качественную! Уверен – сюда потянутся тысячи людей, которые останутся с позитивными воспоминаниями о нашем крае!”.
Ось такий вражаючий, емоціональний пост Дениса, який торкнувся душі багатьох миколаївців.
***
Ну а проєкт «Вогні Півдня. Люди-маяки» триває. Попереду – нові цікаві заходи. Наприклад, персональна виставка художниці Олександри Удовицької.Її дивовижні патріотичні маяки відразу запали в серця миколаївців та гостей міста.
– Коли я вперше побачила Кисляківський Задній маяк, створений Олександрою на папері в стилі Петриківського розпису, то відразу подумки почала декламувати вірші Лесі Українки. Ото, думаю, мене понесло,зачепило, торкнуло… А Лупарівський Передній – ніби українська народна пісня. Скільки ж в ньому ніжності! Пам’ятаю, як на виставці люди пригортали сувенірку з маяками Олександри до грудей… Наше! Рідне! Чуттєве! – поділилася враженнями Руслана Сікаленко. Руслана і сама мріє про свою персональну виставку, мріє. Значить, одного дня зробить.
Наталія Христова.
Отже – запрошуємо до музею! Подивитись виставку, послухати екскурсовода, прийняти участь у майстер-класі. Це чудовий спосіб провести уик-енд.
Виставка “Вогні Півдня. Люди-маяки” працюватиме до кінця серпня. Вартість квитка на виставку: 15 грн. – для дорослих, 10 грн. – для дітей. Можна замовити екскурсію по виставці. Вартість екскурсійної путівки: 80 грн. – для групи дорослих і 50 грн. – для групи дітей.
Історичну інформацію про маяки Північного Причорномор’я читайте на фейсбучній сторінці музею: https://www.facebook.com/profile.php?id=10001741485809
На головному фото: Тетяна Чичкалюк та Руслана Сікаленко. Підготовка до виставки