Аквалангіст Інституту морської біології НАН Олександр Куракін досліджував Чорне море після підриву росіянами Каховської ГЕС. За його словами, кількість біологічної речовини, тобто залишки очерету, що затопило узбережжя після вибуху ГЕС, значно скоротилося. На дні залишаються окремі гілки та корчі, але це вже зовсім не та картина, що була раніше. Цей ексклюзивний матеріал запропонувало одеське видання “Думская”.
І ще добрі новини — колонії мідій на глибині понад три метри практично не постраждали. Загинули лише ті, що розташовувалися в 1-1,5 метровому приповерхневому шарі, який зазнав колосального опріснення.
Чудово почувається і рапана, яка стала практично гігантом. Значна її кількість розміром з кулак – тут відіграв роль той фактор, що після початку бойових дій її вилов практично припинився.
Безпосереднім результатом наслідків підриву ГЕС став і розквіт ракоподібних – сьогодні на одеському узбережжі збільшилися популяції креветки.
«На власні очі бачив всі види крабів, які водяться в наших водах, але що найдивовижніше, напевно вперше за років двадцять у масовій кількості виявлен мармуровий краб. Цей вид зустрічався до початку масштабного гідробудівництва на одеському узбережжі, але потім практично зник. Також активізувалися раки-самітники. Бачив значну кількість червонокнижних морських коників, а ось морських голок практично немає, мабуть ці види серйозно постраждали від опріснення. Усі види бичків на місці, але переважно представлені особинами невеликих розмірів, що не характерно для цієї пори року, – очевидно, їм не дуже комфортно», — зазначив Олександр Куракін.