На Миколаївщині з приватної власності вилучили сім курганів, які є пам’ятками археології місцевого значення. Кургани як один з типів археологічних пам’яток у регіоні будували близько чотирьох тисяч років тому.
Про це сьомого лютого Суспільному розповіли експерти.
На Миколаївщині налічують понад три тисячі поховальних комплексів, говорить археолог Олександр Смирнов. За словами фахівця, це площина для польових досліджень.
“Кожен курган є окремою пам’яткою, яка при дослідженнях дає нам гарний історичний матеріал та відкриває історію нашого краю, якої немає в письмових джерелах. Це не просто земля, це архітектурна споруда. Якщо ми насиплемо такий пагорб, який ми називаємо курганом просто з землі, без конструкційних особливостей, то протягом 5-10 років він змиється дощами, снігом”, — розповідає він.
Згідно з законодавством, каже Олександр Смирнов, кургани мають бути паспортизовані.
“На превеликий жаль, саме паспортизації об’єктів археології та курганів у нас в Миколаївській області немає. Є часткова паспортизація тільки по Миколаєву”, — пояснює Смирнов.
З 2021 по 2023 роки на Миколаївщині до державної власності повернули сім курганів, які 25 років були землями сільгосппризначення. За словами речниці Миколаївської обласної прокуратури Валерії Власової, кургани потрібно внести до карти землекористування як пам’ятки археології.
“Після звернення прокурорів до суду 2023 року трьома власниками земельних ділянок у Баштанському районі вже виготовлено нову технічну документацію на належні їм земельні ділянки та вилучено з них пам’ятки археології. У грудні 2023 року на виконання рішення суду за позовом прокурора державі в особі обласної військової адміністрації повернуто кургани у Первомайському районі області”, — каже Валерія Власова.
У Бузькій територіальній громаді Вознесенського району розподіл землі відбувався у 1993-1995 роках, каже сільський голова Юрій Заволока. Нині триває судова справа щодо повернення кургану розташованого на території громади з приватної у державну власність.
“Зараз у нас не відображено саме обмеження обробки земельних ділянок поблизу кургану. Якщо будуть чіткі межові знаки, то, я думаю, що буде краще ситуація, яка на цей час відбувається, тому що ці кургани, хоч і не обробляються, але вони постійно підпахуються, що дає трішки зсув ґрунту саме з кургану”, — говорить Заволока.
На території громади налічується приблизно 20 курганів, проте деякі з них вже розкопали під час археологічних досліджень. Розробка технічної документації для передачі земель у держвласність триває до трьох місяців, говорить Юрій Заволока.
“Є можливість переговорити з людьми. Вони можуть поставитися з розумінням до ситуації, здійснити розподіл земельних ділянок, який відбувається. За ними залишиться більша частина пайової землі, а частина, де була зайнята земельна ділянка під курган або інша культурна цінність, перейде до державної власності”, — пояснює чоловік.
Олександр Смирнов розповідає, приватна власність курганів є порушенням законодавства, що унеможливлює їхнє збереження як археологічної пам’ятки.
“Землі опиняються у приватній власності, а по-друге, не знаючи цього, вони руйнують та порушують сам археологічний об’єкт, що призводить до його плюндрування, а потім і знищення. 10-15 років сільгоспробіт приведе до того, що курган, який був півтора чи два метри — буде “в нуль”, — розповідає Смирнов.
За словами Валерії Власової, руйнування та неналежний захист курганів призводить до втрати їхньої історичної цінності. Також до розкрадання артефактів, що мають бути передані до національного музейного фонду для подальшого дослідження.
Обласна прокуратура планує звернутись до суду щодо відчуження курганів у Вознесенському та Миколаївському районах.