Сьогодні все більше людей в Україні прагнуть говорити правильною українською. А вона ж така красива, така співуча! До речі, на початку минулого століття у Парижі зібралися представники від кожної нації – міжнародне журі проводило конкурс краси та мелодійності мов світу. Оцінювалася краса мовного звучання. Представники слухали тексти різними мовами. Внаслідок прослуховування за звучанням перше місце присудили італійській мові. На друге вийшла наша солов‘їна українська. Третю-четверту-п‘яту сходинки зайняли французька, турецька, англійська.
Отже наша газета вирішила разом з читачами присвятити час вдосконаленню батьківської мови, вчитися говорити вишукано та без помилок. За порадами ми звернулися до видання NV Life та Оксани Гордийчук, викладача і авторки учбових матеріалів з української.
- Виявляється, є в нашій мові чудове слово «прОшу» з наголосом на перший склад. Його можна використовувати у відповідь на «дякую», і звучатиме це скромніше і стриманіше, ніж банальне«будь ласка» чи (ще гірше) «нема за що». За допомогою слова прОшу можна виразити ствердження («Дозвольте зайти?» – «ПрОшу!»). Можна ввічливо перепитати “ПрОшу?” (якщо недочули або хочете уточнити) замість грубуватого «що-що?». “ПрОшу” може виразити обурення, гнів, неприємне здивування – коли буде сказане з відповідною інтонацією.
- Називайте людей красиво, використовуючи слова «пан» і «пані». Порівняйте фрази:«до нас заходила якась пані» і «на це питання відповість пан Андрій». Вони мають вишуканий український колорит на відмину від іншого варіанту: «до нас заходила якась жінка» і «на це питання відповість товариш Андрій»). Форми «пан» і «пані» можна вживати перед іменем, прізвищем, званням, посадою (пані Олена, пан Петренко, пані лекторка, пан директор).
- Красиві звертання по-українськи – це ті, що оформлені у кличному відмінку. Друже, колего, мамо, сестро, сину, пане професоре, Тетяно, Ольго Дмитрівно, Тарасе Івановичу… Вживання кличного відмінка додасть до вашого мовлення нормативності та питомого колориту.
- Звертаючись до людини, ми можемо висловлювати наказ, прохання, побажання чи заклик до дії. Якщо це робити за допомогою наказового способу дієслова, звертання звучить лагідно та шанобливо. Замість«пішли додому» – «ходімо додому», замість «давайте зробимо це разом» – «зробімо це разом».
- Відомо, що вживання синонімів – це ознака красивого мовлення. Слово «дуже» використовується сьогодні в спілкуванні до безмежної кількості разів. Проте є чудові синоніми, якими можна його замінити: вельми, напрочуд, доволі, досить, надзвичайно, неймовірно, вкрай. Це найпоширеніші й найбільш нейтральні. Словник подає значно більше варіантів.
- «Вау», «йо-ма-йо», «капець» та декілька інших – це традиційний набір вираження емоцій в нашому сьогоденні. Але ж як гарно можна виразити емоції українською! «Овва», «щебпак», «отакої», «трясця», «халепа», «хай йому грець». А ще барвисто й насичено висловлюють емоції наступні вирази: «Йосип босий», «мати Василева», «срав пес, перділи гуси», «до дупи карі очі», «дідька лисого» та чимало інших, які зовсім нескладно знайти в словниках.
Підготувала Наталія Христова.