З 24 лютого 2022 року і по 31 липня 2023 року Офісом Генпрокурора розпочато 239 кримінальних проваджень за фактами застосування російськими військами касетних боєприпасів. Найбільше кримінальних проваджень відкрито за фактами обстрілів населених пунктів Харківщини (145 проваджень), Миколаївщини (41) та Херсонщини (21).
Про це повідомили в Офісі Генпрокурора України, передає Інше ТВ.
Окупанти застосовують всі типи касетних снарядів, які призначені для реактивних систем залпового вогню, насамперед для «Урагану», «Смерчу» та «Торнадо-С», а також для тактичного ракетного комплексу «Точка».
Внаслідок задокументованих обстрілів загинула 201 цивільна особа, ще 553 отримали поранення.
Зокрема, внаслідок обстрілів росіянами касетними боєприпасами житлових масивів Харкова загинуло 25 людей і 93 постраждало, Миколаєва – 12 людей загинуло і 32 постраждало, під обстріл потрапила дитяча обласна лікарня в Чернігові – 4 загиблих і 51 людина постраждала.
Найбільш кричущим випадком застосування касетних боєприпасів проти цивільного населення став обстріл залізничного вокзалу в Краматорську 8 квітня 2022 року. Тоді випущена росіянами балістична ракета з комплексу «Точка-У» забрала життя щонайменше 53 людей, 135 отримали поранення.
В одному касетному боєприпасі зібрана певна кількість суббоєприпасів – менших за розмірами бойових елементів, які призначені для ураження живої сили або техніки на максимально великій площині. Ці суббоєприпаси можуть бути різними за призначенням, наприклад, застосовуватись навіть для мінування території або нести хімічну зброю.
Небезпечність касетних боєприпасів зумовлюється не лише невибірковістю їхньої дії, а й високим відсотковим співвідношенням неспрацьованих снарядів – до 15% суббоєприпасів можуть не вибухнути одразу, залишаючись на площі ураження неспрацьованими. Такі суббоєприпаси становлять особливу небезпеку навіть після завершення бойових дій. Їхня детонація неконтрольована і може залежати від найменшої зміни умов, наприклад, температури повітря.