В Україні вчені фіксують забруднення ґрунтів. Постраждали через вторгнення окупантів та землі Миколаївської області.
Про це пише УП.
Катерина Полянська, еколог із організації «Екологія. Право. Людина», зібрала понад сотню зразків ґрунту з різних регіонів України, де відбувалися бойові дії, щоб визначити хімічні зміни, що сталися у землі.
Виявилося, що ґрунт із снарядної вирви на шкільному дворі у Миколаївській області містить понад 600 міліграм свинцю з розрахунку на один кілограм. Це приблизно в 20 разів більше за гранично допустиму концентрацію (ГДК) – порогову кількість, яка вважається все ще безпечною для здоров’я людини.
Неподалік воронки кілограм грунту містить лише 25 міліграм свинцю. Це менше за величину ГДК і доводить, що поки на шкільному дворі не розірвався снаряд, проблем зі свинцем у ґрунті там не було. Це теж важливо перевіряти, адже бойові дії часто йдуть у промислових регіонах, де довкілля і до війни було далеко не в зразковому стані.
В іншій пробі, яку Катерина взяла на місці ракетної вирви в лісі, також у Миколаївській області, лабораторія виявила перевищення концентрації міді більш ніж у сто разів.
Такі високі концентрації шкідливих металів дома бойових дій трапляються які завжди. Але для ртуті, ванадія та кадмію перевищення фонових значень у 3-6 разів – звичайна справа.
Тяжкі метали — далеко не єдиний хімічний слід воєнних дій у ґрунті. Внаслідок вибухів, розливів та горіння у навколишнє середовище потрапляє цілий букет різних хімічних сполук. Від практично безпечних, таких як вуглекислий газ, до явно шкідливих. Таких як тротил, відомий також як ТНТ, токсичний для людей та ґрунтових організмів.
Вся ця «хімічна зброя» у високих концентраціях разом із високою температурою та тиском від вибуху здатна умертвити ґрунт у буквальному значенні слова.
Наприклад, доктор наук з Інституту мікробіології та вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України Людмила Білявська проводила експерименти з різними зразками ґрунту з місця бойових дій, щоб перевірити, наскільки така земля є придатною для вирощування рослин. Виявилося, що в ґрунті з-під згорілого танка насіння пшениці взагалі не проростає.
Доля хімічних забруднювачів, які опиняються у землі внаслідок військових дій, складається по-різному. Це залежить від самої речовини, від типу ґрунту, від того, що тут росте тощо.
Якісь речовини можуть потрапити в ґрунтові води, що споживаються, п’ють люди. Інші – опинитися у сільськогосподарських рослинах, а потім потрапити до організму людини.
Якщо повернутися до вже згаданих важких металів, їх, наприклад, особливо активно накопичують листові овочі.
Катерина Полянська наполягає – в ідеалі потрібно викопати уражений ґрунт та замінити його на “здоровий”.