.
За 123 роки існування знаного в Європі та світі миколаївський зоопарк не мав жодної перерви чи вихідного, а його легендарний очільник Володимир Топчій, який пройшов шлях від юнната до керівника, – відпусток. Найбільша колекція видів тварин, птахів та інших унікальних мешканців по-європейськи обладнаного куточка міста (450), включаючи ті, що перебувають під світовою опікою, – щоденна важка справа, а в умовах страшної війни – тим паче.
Безсумнівно, директор звірів, як я його дружньо називаю, міг би зробити іншу кар’єру. Син полковника міліції з карного розшуку та легендарного фронтовика, учасника екіпажу 35-денного 1140-км шлюпкового походу “Миколаїв – Київ – Миколаїв” 1934 року на честь логічного перенесення столиці України з Харкова до Києва Миколи Семеновича Топчого діахронічно знає різні сторони життя Миколаєва, включаючи нелегку правоохоронну діяльність. Опером служив і його рідний дядько Іван Семенович. З 2014 року судновий щоденник екіпажу Топчого-старшого – в оновленому Музеї історії міліції-поліції Миколаївщини на почесному місці. До цієї справи – оновлення закладу поліції Миколаївщини – долучився і я.
А Ви читали книги письменника Володимира Топчого про засновника акааріуму-зоосаду, міського голову і мецената Миколу Леонтовича? Давно гортали упорядковані ним видання про репресованих діячів культури краю? Бували у відкритому ним музеї зоопарку? Перед моїми очима – і книга спогадів “100 слів про Андрія Антонюка”, де вміщено його захоплюючу оповідь про народного художника України, який, до речі, шукав натхнення і спокою саме на території зоопарку. Інколи – в оригінальний спосіб.
Миколаївський зоопарк зі статусом комунального закладу культури державного значення, а мав би бути під національною опікою та з найвищим статусом. Виживати зоопарку під обстрілами нелегко, але місто-герой Миколаїв та земляки-миколаївці – восьме диво світу.
З днем народження, пане Директоре звірів! З роси і води, Володимире Миколайовичу!
Тарас Кремінь.
***
Приєднуємось до привітань славетному миколаївцю!