“ЕкоРубрика” запустила серію статей про біосферні резервати ЮНЕСКО під час війни — тих, що окуповані, знаходяться на лінії фронту чи в глибокому тилу. Цього разу — розповідає про заповідник “Асканія-Нова”.
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” — ядрова зона однойменного резервату. Цей статус територіям надали ще у 1984 році. Заповідник оберігає одну з найдавніших заповідних територій в Європі та унікальний степ. Історично сформовані ландшафти заповідника поєднують природні та штучні (рукотворні) екосистеми: степи, подові луки, дендрологічний парк та зоопарк.
Зоологічний парк “Асканія-Нова” ще на час свого заснування вважався зоопарком майбутнього, адже тварини тут живуть в умовах дуже наближених до дикої природи. На світлині — кур, підвид кулана, що живуть в біосферному заповіднику “Асканія-Нова” в напівдиких умовах. Фото: Віктор Гавриленко
Перші тижні вторгнення: пошуки фортифікацій в зоопарку та крадіжки
З перших годин вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року “Асканія-Нова” опинилась у зоні тимчасової окупації. 44% площ природно-заповідного фонду України опинилися в зоні ризику — через потенційні пожежі, бойові дії, проїзд військової техніки й таке інше. Перша ж безпосередня зустріч з окупантами у заповіднику відбулась 5 березня.
“Тоді російські військові на автомобілях із маркуванням «Z» займались нарочито прилюдними, але безрезультатними пошуками озброєних «националистических батальонов» та військових укріплень на території громади. Наступний «візит» відбувся за 2 тижні”, — пише у своїй хронології військових дій Віктор Шаповал, директор біосферного заповідника “Асканія-Нова”. Під час цієї зустрічі росіяни шукали “вооруженных бендеровцев” та фортифікаційні споруди у дендрологічному парку та зоопарку заповідника.
Попри фактичну окупацію територій, далі “Асканії-Нові” чи то за щасливим збігом обставин, чи то за відсутності інтересу з боку росіян, але вдалося ще понад рік працювати в “українському режимі”. Про цей період роботи заповідника “Рубрика” писала тут. Тоді у заповіднику не було окупаційних самопризначених “адміністрацій”, але залишалася постійна небезпека — як для працівників заповідника, так і для природи.
Навіть без вибухів війна для тварин — це стрес
Величезною і невирішуваною проблемою для тварин зоопарку стали регулярні прольоти авіаційної техніки збройних сил рф. Це призводило до стресу у тварин, їх травмування та в окремих випадках — до смерті. Насамперед — копитних, надмірно полохливих за природним темпераментом:
“Так, один самець антилопи нільгау у паніці розбився та зламав шию об огорожу загону у серпні 2022-го. Стресом могли бути обумовлені випадки абортації у кобил коня Пржевальського та кулана туркменського на території Великого Чапельського поду”, — згадує Віктор Шаповал. Були й випадки “тарану” огорож Великого Чапельського поду — огорожа ламалася через аварії військової техніки, і буйволи разом з іншими великими копитними виходили за неї. На щастя, всіх довелось спіймати, проте тварин довелось евакуювати — в межах заповідника, але подалі від траси.
Були й пожежі. За період окупації на території Біосферного заповідника “Асканія-Нова” їх сталося п’ять. За інформацією Держекоінспекції південного округу вигоріло майже півтори тисячі гектарів заповідних територій.
Таємниця кімнати з холодильником, або звідки беруться міфи про “лабораторії для виготовлення біологічної зброї”
Російські пропагандисти люблять згадувати про українські “лабораторії”, де створюється “біологічна зброя”. Подібні абсурдні заяви про “біолабораторії з високопатогенними вірусними штамами”, “випуски обкільцьованих заражених птахів з Біосферного заповідника «Асканія-Нова» в інтересах військово-біологічної програми” ще в березні 2022-го звучали від офіційного представника міноборони рф Конашенкова та начальника військ хімічного та біологічного захисту зс рф Кірілова.
У спогадах Віктор Шаповал описав один з епізодів в окупації, який у російській пропагандистській політиці використали проти України. У лютому 2023 року в “Асканії-Нові” загинуло близько 30 птахів. Вони хворіли — а в заповіднику дотримувались звичайного протоколу лікування інфекційних хвороб й так запобігли епідемії.
Проте окупанти вирішили використати епізод на свою користь — зробили аналізи біоматеріалу загиблих птахів у кримській лабораторії та ніби-то знайшли “пташиний грип”. Змоги направити біоматеріал на аналізи в Україну в “Асканії-Нові” не було, втім, у міф окупантів про “пташиний грип” працівники заповідника не повірили.
Вигаданий прецедент пташиного грипу росіяни використали для створення фейків:
“В останньому пропагандистському сюжеті від 12 травня 2023 року дійшло до конкретних прізвищ і фото асканійських науковців-орнітологів. Були обшуки їх помешкань. Само собою у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» не було і не могло бути біолабораторій, тому поширена інформація — тупий, пустопорожній фейк російської пропаганди”, — пояснив Шаповал.
Виявилось, за “біолабораторію” окупанти прийняли звичайний холодильник, у якому зберігались проби біоматеріалу, відібраного під час проведення досліджень із міжнародними партнерами ще у 2021 році.
Що було після призначення окупаційної адміністрації й дотепер?
У березні минулого року рф призначило власну, окупаційну адміністрацію заповідника “Асканія-Нова”:
“20 березня 2023-го в установу прилетіли перший заступник керівника адміністрації президента рф Кірієнко і т.в.о. губернатора Херсонської області колаборант Сальдо. Гелікоптер посадили просто посеред Великої степової галявини дендропарку. Їм було байдуже, що це природоохоронний об’єкт”, — Шаповал.
Вони й призначили нову “адміністрацію”. За словами директора заповідника, єдине, що рятує до цього часу “Асканію-Нову” — її рух за інерцією, накопичені ресурси й техперсонал з багаторічним досвідом роботи. Наразі в установі залишилось 140 із 268 штатних працівників, переважно — обслуговуючих, що забезпечують утримання тварин зоопарку і догляд за дендропарком. Значна частина цих людей — заручники обставин, оскільки йдеться про українське майно й колекції на тимчасово окупованій українській території, що мають бути збережені всупереч усьому, і необхідні роботи так чи інакше здійснюються. Російська адміністрація ж суворо забороняє персоналу, що залишився, спілкуватись із чинною українською адміністрацією заповідника на деокупованих територіях.
“Фактично ми не можемо вплинути на сучасний стан і поточні процеси у заповіднику, хоча достатньо ситуаційно обізнані та поінформовані про перебіг подій”, — вважає Шаповал.
Під загрозою перебувають усі об’єкти та майно заповідника. Залишаються високі ризики тотального вигорання цілини степу, існує небезпека пошкоджень та знищення багаторічних насаджень дендропарку, що слугують укриттям військової техніки, загострюються проблеми подачі артезіанської води для зрошення та функціонування водойм і водопоїв, невідома реальна ситуація щодо замінування режимної території. Крім того, загортання “Асканії-Нови” в обгортку керованості окупаційною адміністрацією формує передумови “легальної евакуації” зооколекції в росію.
Шукати рішення поміж проблем
З початку окупації під загрозою опинилась колекція тварин “Асканії-Нови” — 3597 особин. Це види, занесені до регіонального охоронного списку, Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП та міжнародних природоохоронних угод. Хоча установа мала певний запас міцності напередодні вторгнення, накопичені матеріальні ресурси, насамперед корми й пальне, були достатньо обмежені.
“Критичною проблемою стали концентровані корми. Транспортна логістика лівобережної частини Херсонської області з підконтрольною територією України була практично знищена і «обрізана» лінією фронту. У 2022 році в нас був обмежений канал сполучення — виснажливий і небезпечний через обстріли, численні блокпости, ретельні огляди та фільтраційні заходи. Це був контрольно-пропускний пункт у м. Василівці Запорізької області. Через цей КПП не без зусиль, але вдавалось отримувати потрібні специфічні запчастини та комплектуючі до техніки, ветпрепарати тощо, однак чекати на гуманітарні коридори та конвої з доставкою кормів з підконтрольної Україні території було марно, з протилежного боку — аморально”, — пише Шаповал.
Знаходячись в окупації, заповідник “Асканія-Нова” не мав можливості отримувати бюджетні асигнування із бюджету України. Аби забезпечити зоопарк овочами та зеленню, у заповіднику спорудили теплицю, де вирощували городину в осінньо-зимовий період. Таким чином проблем із соковитими кормами у заповіднику, не без зусиль, але вдалось уникнути.
На допомогу прийшли міжнародні та українські природоохоронні громадські організації. Збираючи благодійну допомогу, волонтери відправляли в заповідник корми для тварин, запчастини для техніки, яка працює в установі, та інші необхідні речі; вони допомагали евакуювати на підконтрольні території людей, а згодом навіть почали платити співробітникам “Асканії-Нови” зарплати.
“Асканія-Нова понад століття заробляла собі на ім’я, і в найбільш критичний період новітньої історії ім’я спрацювало на Асканію”, — пояснює таку підтримку директор заповідника.
За 13 місяців роботи української адміністрації в окупації вдалося не допустити заборгованості по заробітній платі (виниклий дефіцит покрили коштом економії фонду оплати праці та коштів спеціального фонду) та закрити усі критичні потреби.
Технології в дії або “обмежений формат роботи”: Як працювати окупованій природоохоронній установі?
Біосферний заповідник “Асканія-Нова” поки функціонує в “обмеженому форматі” науково-дослідної установи. Науковці намагаються підтримувати максимально можливий рівень виконання програми наукових досліджень. Для цього використовують архівні матеріали, інформаційні бази, первинну документацію та реєстри, зібрані фактичні дані.
Зокрема, використовують дані, отримані за допомогою технологій дистанційного зондування землі, тобто супутникові знімки, які надають дані NDVI (Normalized Difference Vegetation Index). І хоча точну кількість рослин у заповіднику за допомогою NDVI назвати неможливо, певні дані “дістати” з супутникових знімків все ж вдається. Зокрема, це і дані про вологість ґрунту, випаровування, кількість опадів, параметри снігового покриву.
Науковці одразу кількох установ, включаючи і сам заповідник, і Українське ботанічне товариство та Інститут біології та медицини, прийшли до висновку, що попри віддаленість від Каховського водосховища, дельти Дніпра та Чорноморського узбережжя, підрив греблі Каховської ГЕС міг вплинути на екосистему асканійського степу. Вони припустили, що теракт на деякий час може призвести до зниження водозабезпечення ґрунтів асканійського степу, що може вплинути й на кількість рослин.
Аби зберегти та відновити території, нам потрібні нові норми міжнародного права та збільшення заповідних територій в Україні
За законодавством України умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду вважається злочином. Руйнація екосистем, знищення біорізноманіття під час війни — воєнний злочин за міжнародним правом. Проте повномасштабне вторгнення показало, що навіть найвищий рівень сертифікації установи на міжнародному рівні виявився недостатнім для унеможливлення окупації території російськими військами.
Рішення цієї проблеми поки що не віднайшли, проте природоохоронці, зокрема, старший науковий співробітник НПП “Гуцульщина” Віктор Гавриленко в одній з останніх наукових статей наголосив, що нам необхідні нові міжнародні стандарти, зобов’язання та механізми впливу задля збереження природної спадщини світового значення, які б не дозволяли бойових зіткнень на цих територіях, проходження військових через них та розташування там військових формувань.
Що стосується не майбутньої, а нагальної ситуації — пошкодження 44% територій природно-заповідного фонду України — рішення є й тут. Голова ГО “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк запропонував досить неочевидне, проте дієве рішення — створити нові території ПЗФ й таким чином “компенсувати” втрачені.
“Частина цих територій, що очікує на створення, зараз є тимчасово окупованими, проте юридично це не є перешкодою для їх оголошення ще до того, як територія буде деокупована“, — пише науковець в одній з нещодавно опублікованих праць.
Зробити це юридично — не так складно. Потрібно лиш підписати проєкти указів про створення або розширення чинних національних парків та доручити обласним військово-цивільним адміністраціям на тимчасово окупованих територіях розробити відповідні проєкти та рішення.
Наразі розширення територій та зміна міжнародного права — ледь не єдина можливість врятувати ті заповідні території, що знаходяться в окупації та на лінії бойових зіткнень.
Утім, шанс на відновлення залишається. “Асканія-Нова” ж готова до повернення додому — в Україну.