«Вакцини-довгожителі», або Як щеплення проти COVID-19 перетворилися в Україні на небезпечний ритуал
Вже майже рік Україна живе без карантинних обмежень. З початком повномасштабного вторгнення зупинили дію постанов, які зобов’язували носити маски, обмежували роботу закладів і всіляко псували життя тим, хто не мав сертифікату вакцинації.
Проте вакцинація проти COVID-19 триває. Кореспондент «Думської» Микола Ларін з’ясовував, якими препаратами роблять щеплення в Україні, яка зараз ефективність цих профілактичних заходів. Результати нас шокували.
РОСІЯ ПРИЙШЛА, COVID ПІШОВ
Протягом року після початку великої війни через злочини російських окупантів наша країна зазнала чимало горя. Бойові дії, окупація, ракетні та артилерійські обстріли, знищені міста і села, зруйнована інфраструктура. Багато українців були вбиті та замордовані, мільйони стали біженцями та вимушеними переселенцями, мільйони позбавлені можливості нормально користуватися електрикою, водою або вчасно отримати допомогу лікаря.
Проте, попри таких, вкрай негативних в епідеміологічному плані умов, COVID-19 не став «союзником війни». Навіть після повного скасування карантинних обмежень ця інфекція не спричинила катастрофічних наслідків. Як і прогнозували фахівці, вірус певним чином «заспокоївся», і за симптомами його складно відрізнити від грипу або ГРВІ.
Одним з фахівців, хто ще три роки тому прогнозував саме такий перебіг подій, був колишній керівник Одеського протичумного інституту, доктор медичних наук, лікар-імунолог Андрій Волянський.
ВСЕ ЗА ПРОГНОЗОМ
«На вирус действуют природные факторы окружающей среды, и в результате естественного отбора циркулирующие вирусы неизбежно станут менее опасными», — такий прогноз дав доктор Волянський в інтерв’ю «Думській» ще у квітні 2020-го, в перші дні «суворого карантину».
Власне, саме так все й сталося: на наших очах під тиском природного відбору змінювалися домінантні варіанти вірусу. Перші мутовані штами почали виявляти вже наприкінці 2020 року. Іх позначали за місцем виявлення, потім — за грецьким алфавітом: «альфа», або «британський», «бета» — «південноафриканський», «дельта» — «індійський», і так далі. Кожен наступний з них був менш небезпечним, але більш контагіозним, тобто швидше передавався від людини до людині.
Нові штами поширювалися світом дуже швидко — за лічені тижні вони складали більшість по всіх континентах та витісняли «попередників». Внаслідок мутацій в них змінювався S-протеїн — той самий білок шипа, на виявлення якого були «заточені» наявні вакцини. Завдяки великому відсотку безсимптомних та легких форм хвороби нові варіанти легше оминали карантинні бар’єри.
Першим пішов у небуття первинний, так званий «уханьський» варіант вірусу — саме той, проти якого у 2020 році розробляли перші вакцини для масових щеплень. За ним поступово зникали його наступники — на їх місце приходили все нові й нові варіанти та субваріанти.
Найбільш успішним в цій внутрішньовидовій конкуренції став «омікрон», який виявили на початку листопада 2021 року в Африці. Попри потужні карантинні заходи, вже через місяць його знайшли вже в 110 країнах, де він переважав над усіма іншими варіантами збудника COVID-19. А ще завдяки своїм мутаціям «омікрон» отримав можливість успішно долати імунітет, який людина набувала після хвороби або після вакцинації.
«Те, що наприкінці 2021 року вакцини застаріють, і треба буде розробляти нові, було цілком прогнозованим, — пояснює доктор Волянський. — Я попереджав про це за пів року до тих подій. У грудні 2021 року стало відомо, що новий варіант вірусу здатний заражати людей, які раніше отримали повний курс щеплення з бустерними дозами або перехворіли. Не можна казати, що набутий раніше вакцинальний або природний імунітет не мав жодного сенсу, але ефективного та тривалого захисту від хвороби він вже не забезпечував. Тому виробники вакцин розпочали розробляти оновлену вакцину з новою активною речовиною, яка здатна забезпечити більш-менш надійний захист».
PFIZER-2: ВАКЦИНА ПРОТИ «ОМІКРОНУ»
На розробку та випробування оновленої вакцини пішло пів року. У вересні 2022 року в США надали дозвіл на використання нових вакцини Pfizer і Moderna для бустерної вакцинації.
«Це були дійсно нові вакцини, — пояснює Андрій Волянський. — Первинний варіант «Файзера» містив 30 мкг активної речовини «тозинамеран», яка створює антитіла проти штаму «Ухань». Оновлені версії називають «бівалентними», тому що в них є два компоненти: 15 мкг тозинамерану плюс 15 мкг нової активної речовини «рілтозинамеран», яка після введення створює в організмі людини специфічні антитіла проти «омікрону».
Виникає закономірне питання: якими вакцинами здійснюють щеплення зараз в Україні, наскільки якісно вони захищають від хвороби?
«Це дуже слушне питання, — вважає доктор Волянський. — Ще наприкінці 2021 року стара вакцина, яка містить виключно компонент проти «Уханю», стала неактуальною через свою недостатню ефективність. З того часу минув ще рік, вірус продовжує мутувати. Наразі виявлено вже декілька варіантів штаму «омікрон» і понад 300 його окремих генетичних ліній, які все більше віддаляються від своїх предків і все простіше долають імунітет. В такій ситуації наявність в Україні оновлених вакцин є вирішальним фактором ефективності масової вакцинації».
Одразу варто зауважити: в Україні нову бівалентну вакцину не реєстрували. Дозвіл на екстрене використання має лише стара однокомпонентна вакцина, термін його дії закінчився 22 лютого. Проте у разі, якщо вакцина надходить як гуманітарна допомога, за законом, можна завозити та використовувати навіть незареєстровані препарати.
За нашими даними, деякі партії нової бівалентної вакцини прибували до України та використовувалися для щеплень. Але на складах досі залишаються старі запаси замороженої однокомпонентної вакцини, які Україна встигла отримати ще рік тому. За великим рахунком її варто було утилізувати та повністю перейти на нові препарати. Але в Міністерстві охорони здоров’я вирішили інакше: запаси застарілої вакцини розподіляють по регіонах та активно використовують, більш того — навіть продовжують терміни їх придатності!
ВАКЦИНИ-ДОВГОЖИТЕЛІ
Ми прослідкували «біографію» двох партій однокомпонентної вакцини Pfizer. Перша, GA2988, містить 30 мкг активної речовини та призначена для вакцинації дорослих. Друга партія, GC9425, містить втричі зменшене дозування і призначена для щеплення дітей від 5 до 11 років.
Згідно з сертифікатом виробника, партія «дорослої» вакцини GA2988 була виготовлена 23 березня минулого року з терміном придатності до 30.11.2022. «Дитяча», GC9425, була виготовлення 5 квітня 2022 року і мала встановлений термін придатности до 31.12.2022 — це вказано в супровідних документах.
Ці (і декілька інших) партій не були використані вчасно. Проте 30 листопада 2022 року МОЗ надіслав листа, відповідно до якого термін придатності за новими даними виробника був збільшений «з 9 до 12-15 місяців» (так в документі).
На підставі цього листа терміни використання вакцин було продовжено на три місяці: партії GA2988 — до 28.02.2023, партії GC9425 — до 31.03.2023.
Вакцини мають зберігати за наднизьких температур, проте до регіонів вони прибувають розмороженими. Згідно з документами, партію GA2988 розморозила 22 грудня 2022 року фірма-перевізник «Фармасофт», після чого для неї визначили новий термін придатності — десять тижнів з цієї дати. Тобто відтепер її можна було застосовувати аж до 2 березня 2023 року.
За нашою інформацією, зараз по всій Україні використовують саме такі вакцини-«довгожителі» — торішні, з продовженим терміном придатності, які містять виключно компонент проти штаму «Ухань» і не забезпечують достатньої ефективності проти сучасних штамів коронавірусу.
«Цивілізований світ повністю перейшов на бівалентну вакцину на початку минулої осені, — каже Андрій Волянський. — Нова вакцина отримала назву «осінній бустер», і це було зроблено недарма. Стара вакцина вже рік не захищає належним чином від інфікування актуальними штамами та від госпіталізації, а стосовно зниження кількості смертей її ефективність зараз дуже сумнівна. Для тих, хто вже перехворів, особливо у 2022 році, щеплення старою вакциною цілком позбавлено сенсу, проте тягне ризики. В першу чергу — це ризик міокардитів (запалення серцевого м’яза), який найчастіше спостерігається у молодих людей».
Масова вакцинація — це своєрідний баланс, пояснює вчений. На одній чашці вагів — «користь», в нашому випадку це зменшення кількості хворих і тяжкості перебігу інфекції. На другій — «шкода», тобто можливі негативні наслідки. Будь-які щеплення мають сенс і можуть бути рекомендовані лише у випадку, коли чашка «користь» істотно переважує чашку «шкода».
«Про підвищений ризик ускладнень на серце у вигляді міокардитів та перикардитів (запалення серцевого м’яза або серцевої сумки, — Ред.) відомо вже два роки, — розповідає Андрій Волянський. — Вакцинація є рекомендованою у світі лише тому, що баланс користі та шкоди у разі щеплень бівалентною вакциною наразі залишається позитивним. Для нової бівалентної вакцини, можливо, так і є, але в Україні щеплять застарілою торішньою однокомпонентною вакциною. Для неї чашка «користь» зараз стала геть порожньою, а ризики та шкода нікуди не поділися».
ДЛЯ КОГО ЩЕПЛЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВІ
Наразі будь-якого обов’язку, або прямого чи непрямого примусу до вакцинації проти коронавірусу в Україні немає. З початком масштабного вторгнення у нас фактично скасували «зелені сертифікати» і усі пов’язані з ними обмеження. Зауважимо: росту захворюваності після цього скасування не відбулося.
«Але в нас є певна категорія людей, для яких щеплення проти COVID-19 фактично залишаються обов’язковими. В першу чергу це українські військові, які вирушають на навчання в країни НАТО. Без сертифіката про щеплення поїхати туди неможливо. І тут виникають медичні та етичні проблеми. По-перше, наявність щеплень та сертифікату зовсім не означає, що людина має захист від актуальних штамів коронавірусу. Виходить, що ми фактично вводимо в оману себе, наших військових і приймаючу сторону. Друга проблема більш важлива: на навчання їдуть переважно здорові молоді люди, тобто той контингент, для якого ризик ускладнень в формі перикардитів та міокардитів найбільший», — зауважує Андрій Волянський.
Джерело: “Думська”.