Сьогодні більшість тем, які порушують у своїх медіа журналісти, стосується військових та воєнних подій. В результаті медіа стали менше приділяти уваги темам уразливих груп населення та залученню їх до суспільного діалогу в громадах. Вивчити проблеми регіональних журналістських медіа поставив собі за мету ВОГО «Вінницький прес-клуб». Опитування медійників України проводилось у лютому-березні 2024 року. Проаналізували отримані дані соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу».
Шляхом соціологічного опитування (у форматі он-лайн, анкетування через google-форму) було отримано 591 анкету з 24 областей. Гендерний розподіл виявився таким: серед респондентів – 77% жінок і 23% чоловіків. Тобто локальні ЗМІ в переважній більшості мають сьогодні жіноче обличчя. Дві третини опитаних журналістів напрацювали значний професійний досвід – 10 і більше років (65%). Три чверті (73%) заявили, що вони не змінили місце проживання після початку повномасштабної війни у лютому 2022 року.
Результати дослідження, яке мало назву «Регіональна журналістика України в розбудові толерантного інформаційного простору», впродовж 12–28 квітня 2024 року презентуються у колі регіональних журналістів кожної області України.
23 квітня ці результати презентували в Миколаєві. На зустрічі були присутні представники регіональних ЗМІ, інформаційних агентств, а саме: регіональний представник «Укрінформу», журналісти міської газети «Вечірній Миколаїв», студенти та викладачі факультету журналістики з міста Первомайськ Миколаївської області, миколаївські відеожурналісти та інш. Проводила зустріч редакторка газети «Вечірній Миколаїв» Олена Івашко.
Отже серед питань, які досліджувались, перш за все приділили увагу професійним наслідкам війни для журналістів. Підсумки виявились такими:
- Журналісти відзначають різносторонні негативні професійні наслідки для своєї роботи, що проявилися після початку повномасштабної війни. У першу чергу, це збільшення навантаження (58%), зростання небезпек під час роботи (41%), закриття медіа (40%) та скорочення колективу (пішли до лав ЗСУ/ТрО/виїхали) – 37%. Частина опитаних вказували на недостатність знань та навичок для верифікації достовірності інформації (29%) і звуження вибору тем, про які є можливість писати (21%).
- Абсолютна більшість респондентів (від 60% до 80%) назвали економічні та фінансові проблеми, брак фінансування (80%), розповсюдження російської дезінформації, зростання популярності телеграм-каналів з маніпуляціями (60%) та фізичні небезпеки, загрози життю, здоров’ю, майну (57%).
- Частина опитаних звертала увагу на погіршення комунікації з органами державної влади/місцевого самоврядування, цензуру з їх боку (42%) та звуження спектру тем, самоцензуру (34%).
- Наголосили також на зростанні особистісних проблем у більшості працівників регіональних медіа: кожні три з чотирьох респондентів вказують на психологічне виснаження, неможливість відпочити, постійний стрес (75%). Двом третинам із загальної кількості респондентів доводиться більше турбуватися про родину, фінанси, майбутнє загалом (65%). Майже половина – в постійній тривозі про безпеку, свою і близьких (47%).
Не менш важливими були питання щодо частоти публікацій про вразливі групи населення, проблеми доступу до рішень органів місцевого самоврядування (ОМС), публічність діалогу з владою.
Журналістська спільнота оцінює доступ своїх ЗМІ до інформації, матеріалів та рішень органів місцевого самоврядування щодо доступності/інклюзії для вразливих груп людей помірно позитивно. Більшість підкреслює наявність часткового доступу (52%). Кожен п’ятий журналіст вказав, що у їхніх ЗМІ існує повний доступ з цих питань до рішень влади (20%). Є також негативні оцінки доступності до матеріалів і рішень ОМС: кожен сьомий респондент вказав на відсутність доступу (14%).
Стосовно діалогу з владою – він існує, як стверджують журналісти, лише щодо окремих рішень (45%). Майже чверть представників регіональних медіа (23%) вважають, що діалог між владою і громадою за участі ЗМІ у них відсутній, а наявність діалогу з приводу всіх наявних питань зафіксувала лише незначна частка опитаних – 12%.
Суперечливу картину демонструє аналіз частоти публікацій про проблеми суспільно вразливих груп населення. Було виділено дев’ять категорій: внутрішньо-переміщені особи (ВПО); ветерани/ветеранки війни; ветерани/ветеранки із інвалідністю; особи, що зазнали гендерно зумовленого насильства або нерівності; люди із інвалідністю; молодь; ЛГБТІК+; люди, що втратили житло чи здоров’я через війну; інші вразливі групи населення. Про сім із дев’яти вищезгаданих суспільно вразливих груп регіональні видання публікують матеріали досить рідко – менше одного разу на тиждень.
Виключенням з даного правила стало висвітлення проблем двох груп – ветеранів/ветеранок війни та молоді. Тут більшість респондентів (39% і 36%) обрала варіант «1-2 матеріалів на тиждень». Рідше всього висвітлюються проблеми ЛГБТІК+ і гендерної нерівності та насильства.
У ході дослідження було встановлено, що толерантне висвітлення інформації щодо чутливих тем вразливих груп потребує від медівників додаткового навчання, проходження курсів з різних напрямів і тем.
Найвищим є запит регіональних журналістів на додаткову інформацію стосовно двох груп – ветеранів/ветеранок з інвалідністю (75%) і ветеранів/ветеранок війни (73%). Друга група тем, де медійники потребують додаткової інформації, це проблеми людей, які втратили житло чи здоров’я через війну (63%), людей з інвалідністю (62%), ВПО (60%). В інших сферах теж є попит на додаткову інформацію. Половина опитаних мають запит на інформацію щодо проблем гендерної нерівності та насильства (52%), молодіжної тематики (50%).
Актуальною останнім часом є тема гендерночутливої політики в роботі редакцій і журналістів. Вінничани досліджували впровадження цієї політики в роботі редакцій. Найкращий показник стосується позиції вживання фемінітивів. 90% опитаних журналістів підтвердили, що фемінітиви є нормою для колективу редакцій.
Дезінформація та потреба в факт-чекінгу і консультаціях – цим проблемам також присвятили в анкетах ряд питань.
Журналістське середовище добре усвідомлює загрозу ворожої пропаганди. Третина опитаних журналістів (30%) відзначили широкий вплив фейків та дезінформації у своїх громадах. У той же час найбільша частка журналістів (54%) вважають, що фейки та дезінформація в їхніх громадах мають помірний вплив. Більшість опитаних представників регіональних ЗМІ володіють критеріями визначення фейків. Проте немала частина регіональних журналістів відчувають потребу в навчанні інструментам перевірки інформації. Підтвердили це сумарно 78%.
***
Отже ідея проєкту, в рамках якого здійснювалося дослідження, полягає в напрацюванні можливості (на основі спільних проблем і потреб) об’єднання журналістської спільноти регіональних українських медіа для подальшої розбудови толерантного інформаційного простору.
Підсумовуючи результати досліджень, медійники прийшли висновку про необхідність створення Всеукраїнської коаліції регіональних медіа. Журналісти місцевих медіа в усіх регіонах країни в абсолютній більшості схвально поставилися до ідеї створення коаліції та висловили своє бачення її ролі в майбутньому – 74% медійників на перше місце поставили навчання, підвищення кваліфікації. Інші напрями діяльності: реалізація спільних проєктів (71%), обмін досвідом (68%) та обмін інформацією (59%).
Треба додати, що у Миколаєві зустріч відбулась при підтримці ВГО «Українська Асоціація Центрів Підтримки Бізнесу», яка люб’язно надала журналістам безпечний простір для проведення презентації результатів дослідження Вінницького прес-клубу.
– Ми зближуємося з ЄС на основі цінностей. Тому навіть в умовах війни є дуже важливим формування засобами медіа толерантного до соціально вразливих груп населення інформаційного простору, – відзначив присутній на заході виконавчий директор ВГО «Українська Асоціація Центрів Підтримки Бізнесу» Артем Ващиленко. Він також поділився з миколаївськими журналістами своїм досвідом співпраці з європейськими партнерами.
Дослідження було проведене за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії.
Текст – Наталія Христова.