Продовжуємо розповіді про родзинки Миколаївської землі в рамках проекту “Ідентичність Миколаївщини”.
Віктор Скаржинський народився у 1787 в селі Трикрати Херсонської губернії, а нині – Миколаївської області. Він був другим сином генерала Петра Скаржинського, який відзначився при взятті Очакова й отримав поранення в бою з турками на Кінбурнській косі. Від батька Скаржинський успадкував територію від Мигії (Первомайський район Миколаївської області) до Маложенівки (Єланецький район). Відвідавши ці місця, полюбив їх на все життя.
Він увійшов в історію України як талановитий господарник, фахівець зі «степового та полезахисного лісорозведення». За його гроші й завдяки його зусиллям на Миколаївщині спорудили понад 40 гребель, 36 ставків, а отже, вперше штучно заводнили край.
А на початку XIX століття він висадив Трикратський ліс. Він являє собою штучну ясеневу діброву площею 247 га з озером, безліччю заплутаних стежок і містків, перекинутих через рукави річки, а також штучно прокладені канали. Через це урочище назвали «Лабіринт». Найбільша цінність Трикратський лісу – 350 стародавніх дубів, які вже відзначили 120-річний ювілей, а деякі з них мають вік до 500 років.
Цікавою є історія створення цього лісу. Скаржинський був закоханий у племінницю своєї метрі – Наталку, а та – у його старшого брата Миколу. Після смерті останнього дівчина пішла у монастир, а згодом захворіла і купила будинок в Одесі. Віктор Скаржинський вмовляв жінку повернутися до Трикрат. Щоб завоювати її серце, вирішив зробити їй особливий подарунок – створити ліс. Наталя таки вийшла за нього заміж, але так і не змогла покохати. Її холодність помічали всі, однак на будь-які докори Скаржинський відповідав: «Моя любов така велика, що її вистачить на двох».
До речі, в селі Трикрати досі збереглася садиба роду Скаржинських – атмосферна двоповерхова будівля, побудована ще в XIX столітті.
