Скульптури з французької ливарні Валь Д'Осне (Val d'Osne)

Цей надзвичайно цікавий матеріал розмістив у фейсбуці Євген Гомонюк – Regional Development Manager в Агенція розвитку Миколаєва, Mastermind в Миколаївський кризовий медіацентр, Co-Founder в Платформа MY ART.

Справжнє дослідження, нові відкриття, знахідки – вони не залишать байдужими жодного з городян, яких цікавить історія Миколаєва. Дякуємо, Євген Гомонюк та Артем Свистун, за ідею та її втілення.

Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід

Всіх їх об’єднує художня французька ливарня (майстерня, цех, де відливають металеві вироби – ВН) Валь Д’Осне (Val d’Osne) з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала (й прикрашає сьогодні) ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Власне, на цю знахідку наштовхнув Артем Свистун, директор Миколаївський академічний художній драматичний театр, який показав фотографії з реставрації трьох міфологічних статуй з театрального дворику. Під час зняття шару старої фарби відкрилися два фабричних клейма з написом Val d’Osne. Отже завдяки цьому ми дізналися, що скульптури виготовлені наприкінці ХІХ ст. у Франції, а їх аналоги сьогодні продаються на аукціонах по всьому світу. З цього все почалося, а далі вдалось знайти дещо більше, про що розповідаю в подробицях.

Отже, перед нами п’ять скульптур, які вдалося відшукати на сторінках каталогу ливарні та віднайти інші прототипи й копії, які розкидані по містечкам Європи та Південної Америки.

1. Почнемо з Вакха (Бахуса), який зазнав ушкоджень після прильоту російської ракети біля театру у вересні 2022 року, йому відірвало руки. У каталозі ливарні 1881 року статуя має оригінальну назву французькою Buveur (П’яниця або Питущий). Скульптор Іполит Франсуа Моро (Hippolyte Moreau). Висота 181 см.

Гіпсовий відбиток його роботи зберігається в Музеї Окситанії на півдні Франції. Бронзовий відбиток викуплений у скульптора в 1877 році, і сьогодні зберігається в Діжонському музеї образотворчого мистецтва.

Статуя зображує Вакха, бога вина, у нетверезому стані: у правій руці він тримає піалу, з якої п’є, а в лівій руці — лекіф (маленький сосуд).

2. Німфа Амальтея. Існує версія, що усі три скульптури з театрального дворику раніше прикрашали дачі міської знаті в районі сучасної вул. Спортивна. Згідно каталогу 1866 року робота має назву Amalthée. Автор статуї П’єр Жюльєн (Pierre Julien). Висота 120 см.

Чавунна німфа створена за мотивами оригінальної мармурової фігури П’єра Жюльєна (1787 рік). Наразі скульптура зберігається в Луврі.

Робота зображує дочку крітського царя Мелісея й німфу (або козу) Амальтею, молоком якої вигодували Зевса, за що той подарував своїм годувальникам ріг Амальтеї, в якому вони знаходили все, чого бажали. Звідси ріг Амальтеї — ріг достатку.

3. Полімнія (або Полігімнія) з театрального двору. Згідно каталогу 1866 року має назву Polymnie. Прототип – антична статуя з колекції Лувру. Представлена двома варіантами висотою 130 см та 193 см.

Полімнія – донька Зевса. Одна з дев’яти муз, винахідниця ліри, пізніше — покровителька ліричної поезії та красномовства.

4. Дівчинка з зоопарку. Відомо, що статуя раніше прикрашала фонтан у першому зоосаді Миколаєва, засновником якого є міський голова Микола Леонтович. Згідно каталогу 1864 року фігура має назву Vendangeuse (Винороб). Автор скульптури Еміль Шатрус (Emile Chatrousse). Висота 104 см.

Чавунна дівчинка (трохи цензурована) створена за мотивами оригінальної мармурової статуї «Маленька збирачка винограду» Еміля Шатруса (1863 рік). Наразі вона зберігається у Музеї Гренобля.

5. Скульптура з фонтану Аркасівського скверу. Також відома, як «Люся», але справжнє її ім’я Аврора. В спогадах миколаївців та статтях краєзнавців йде мова про статую з бронзи. Хоча, на мою думку, фігура теж була чавунною, але з відповідною поліхромією й декоративною патиною, тому й мала відповідний ефект бронзи чи міді. Принаймні, існує мінімум чотири варіації цієї роботи у каталогах: у форматі садової статуї та торшеру, зі смолоскипом або з ліхтарем, з різною висотою. Більше того, у миколаївської «Люсі» завжди була сестра-близнючка. Власне мова йде про алегоричну скульптурну пару Aurore (Світанок) і Crépuscule (Сутінки), які були створені за моделлю роботи Матюрена Моро (Mathurin Moreau). Обидва варіанти є в каталозі 1882 року з різною висотою 220 см та 166 см. В каталозі 1883 року вони представлені вже у вигляді канделябрів з висотою 220 см та 158 см.

Статуя Аврори, богині світанку, зображена із розпущеними пасмами, тіло вкрите легкою тканиною, її піднята рука тримає факел, коли вона відкриває новий день, стоячи на півмісяці в оточенні хмар.

Інші копію «Люсі» з бронзовою патиною у різних формах можна побачити по всьому світу: біля театру Рібейру Консейсау в Ламего, Португалія; в музеї Сен-Дізьє, Франція; в готелі Hôtel de Ville в містечку Лорьян, Франція; в Музеї Республіки в Ріо-де-Жанейро, Бразилія; біля театру Санта Ізабель в Ресіфі, Бразилія; в садах Національного конгресу Сантьяго, Чилі тощо.

В минулому році сестру «Люсі» продали на аукціоні Christie’s за 10 000 дол. США (https://www.christies.com/en/lot/lot-5666544). Інші фігури, що є двійниками статуй з Миколаєва, продаються на інших аукціонах приблизно за тим самим ціновим діапазоном.

Для довідки:

Val d’Osne — це художній ливарний завод, створений у 1835 році Жан-П’єром Віктором Андре, винахідником чавунних прикрас. Протягом ХІХ ст. компанія виросла і стала найбільшою ливарною фабрикою в Європі, пропонуючи широкий асортимент продукції у сфері художнього лиття чавуну як для домашнього, так і для громадського використання. Продукція компанії отримала кілька медалей на Всесвітніх виставках, як-от у Парижі в 1878 році. Співпраця з найвидатнішими скульпторами та створення зліпків з відомих старожитностей також сприяла гарній репутації компанії.

Val d’Osne пропонували широкий вибір продукції: садові лавки, фонтани, фігурні групи, архітектурні об’єкти, включаючи гвинтові сходи, канделябри та факели, які можна було вибрати з щедро ілюстрованих каталогів.