Останнім часом орки згадуються в ЗМІ з аномальною частотою. Розповідаємо, хто такі орки, та що треба про них знати.
“Орки лізли й лізли, але їх невдовзі збентежила сила опору” (“Хранителі Персня”. Дж. Р. Толкін)
“Орки Імлистих Гір переважно були розсіяні й знищені в Битві П’яти військ.
Орли бачили, як орки збираються знову, стягуються здалеку, але можна припустити, що до Морії вони ще не сунулися”. (“Хранителі Персня”. Дж. Р. Толкін).
Орки — вигадані істоти, що мають варварську натуру, схильні до війни, насилля й підлості, з фентезі-саг та фантастичних творів. Їхні головні зовнішні відмінності — приземкуватість, кремезність, звірині риси. Джон Толкін, автор «Володаря Перснів», описував їх як злих істот-ординців, позбавлених людських рис і відчуттів, окрім злості.
“Там орки, багато орків. Є й особливо люті, рослі, з мордорського племені Уруків” (“Хранителі Персня”. Дж. Р. Толкін).
Вважається, що слово «орк» – латинського походження, від імені давньоримських божеств смерті й підземного світу Orcus. В епосі «Беовульфі» орків згадано як нащадків Каїна й ворогів роду людського.
За Толкіном, орки — це потворні варвари, що служать силам Зла, поєднуючи в собі найгірші людські риси, військову міць та винахідливість. Перші згадки про орків належать до «Втрачених сказань» (1914—1917). Толкін натякає, що орки — це колишні ельфи, яких полонив Моргот і перетворив на тупих і безжальних слуг.
“Є орки й тролі, варт й вовкулаки, та ще було — і є — багато людей, правителів і воїнів,
які живуть під сонцем, але підпали під владу Темряв. І кількість їх зростає щодня” (“Хранителі Персня”. Дж. Р. Толкін).
Письменник Толкін, який, власне, увічнив образ орків, відштовхувався від давньоанглійського слова orc, «демон пекла». До речі, відомі два варіанти написання «орк» англійською: orc та ork. Є гіпотеза, що письменник вигадав своїх персонажів як варварів, що загрожують знищити всю цивілізацію й уособлюють темряву. Підґрунтям до цього могла стати Перша світова, де, зокрема, брали участь Німеччина та Оттоманська Імперія. Схоже, прообраз орчої навали Толкін взяв саме звідти.
“Орки часто грабували Морію, на верхніх поверхах нічого не залишилося”. (“Хранителі Персня”. Дж. Р. Толкін). “Видобуту ними руду майже всю поцупили орки й піднесли як бажану данину Сауронові”. (“Хранителі Персня”. Дж. Р. Толкін).
Найближчі «родичі» орків — гобліни, але орки вважалися жорстокішими й лютішими. Вікіпедія каже, що орки завжди ходили неохайними та брудними, носили грубий одяг. Жили під землею, бо слабнули від сонячного світла. Практикували катування полонених заради забави й наругу над трупами ворогів. В орків була своя мова, недоладна, сповнена лайок і повторень одного й того ж. (Джерело: vogue.ua).