ЗСУ назвали ракети, які не може збивати ППО

15:07

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

mig-31

Українська протиповітряна оборона (ППО) ефективно збиває крилаті ракети РФ, проте не має засобів проти ракет, що летять по балістичній траєкторії, і ще низку ракет. Про це в інтерв’ю 24 каналу заявив представник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Спікер Повітряних сил уточнив, що на озброєнні ЗСУ перебувають комплекси Бук-М1 та С-300. Це зенітні керовані ракети, які можуть збивати як літаки, так і крилаті ракети. Однак важливо, якими ракетами атакують росіяни.

Ракети, які українська ППО може збивати:

  •      Калібр (3М14) – крилата ракета морського базування (якою росіяни атакують із Чорного моря),
  •      Х-101/Х-555/Х-55 – крилаті ракети повітряного базування,
  •      Р-500 (9М728) – крилата ракета наземного базування зі складу комплексу Іскандер-К,
  •      Х-59 – керована авіаційна ракета “повітря-земля”,
  •      Х-35 – протикорабельна ракета повітряного, морського чи берегового базування

Ракети, які українська ППО не може збивати:

  •      9М723 – балістична ракета Іскандер-М,
  •      9М79М – ракета Точки-У
  •      реактивні снаряди РСЗВ,
  •      Х-22 – надзвукова крилата протикорабельна ракета повітряного базування великої дальності,
  •      Р-800 – крилата ракета берегового базування Онікс,
  •      Х-47 – гіперзвукова аеробалістична ракета Кинджал,
  •      Х-31П – авіаційна протирадіолокаційна ракета.
“Ми не збиваємо балістичні ракети. Зокрема, Іскандер-М – це балістичні ракети 9М723, які противник багато застосовував на початку війни. Фактично весь свій стратегічний запас Іскандер-М росіяни витратили на початку війни, тож згодом почали застосовувати застарілі комплекси Точка-У. По Краматорському вокзалу, наприклад. Також, на жаль, немає можливості перехоплювати ракети РСЗВ, такі як Смерч“, – розповів Ігнат.

За його словами, всі ці ракети летять швидко, балістичною траєкторією і фактично падають на ціль із величезною швидкістю.

“Для того, щоб збити те, що вже падає, потрібні спеціальні зенітні ракетні системи. До балістики ми також відносимо і зенітні керовані ракети С-300, які окупанти застосовують по наземних цілях в прифронтовій зоні на відстані до 150 кілометрів”, – сказав спікер Повітряні сили.

Ігнат пояснив, що чим більша відстань від місця запуску таких ракет, тим більша неточність. “Тому часто вони влучають не туди, куди хотіли, і гинуть мирні люди. У такому застосуванні – це ніщо інше, як зброя тероризму”, – наголосив він.

Ракета Х-22 хоч і класифікується як крилата ракета, але її швидкість 4-5 тисяч кілометрів за годину. Росіяни запускають її з дуже великої висоти, і під час заходу на ціль вона фактично пікірує, як балістика. Ця ракета має смертоносну бойову частину вагою 950 кілограмів. Саме вона знесла будинок у Дніпрі та ТРЦ у Кременчуці, наголосив представник Повітряних сил.

Аналогічна ситуація склалася із надзвуковими протикорабельними крилатими ракетами берегового базування Р-800 Онікс, які військові Росії часто запускають по Одеській області.

Гіперзвукова аеробалістична ракета Х-47 Кинджал, що застосовується з літаків МіГ-31К, є найновішою загрозою.

“Складність її ураження умовно у кілька разів вища, ніж тієї ж Х-22, через значно більшу швидкість польоту, ще менший час на реагування техніки та людини”, – зазначив Ігнат.

Крім того, також не збиваються “вузькопрофільні” авіаційні протирадіолокаційні ракети Х-31П та подібні ракети “повітря-земля” меншої дальності. Але вони, за словами спікера, здебільшого несуть загрозу лише поблизу лінії бойового зіткнення