До Дня вишиванки 16 травня влаштували фотовиставку в Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці. На знімках з минулого та сьогодення зображені співробітники книгозбірні у вишиванках. Виставка працюватиме місяць.
Про це Суспільному розповіла директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки Вікторія Агаркова.
Вишивка для мене це частина життя. Тому що моя прабабуся, я була маленькою, проводила в неї час, вона мене навчила вишивати, спочатку гладдю, а потім хрестиком. В принципі все моє життя — це також вишивка.
Ідея зробити фотографії, які будуть перетинатися з минулим, виникла під час створення Музею бібліотеки. Так планують зберегти пам’ять про ті умови, в яких зараз працюють спеціалісти закладу, каже Агаркова.
“Запропонувала зробити таку виставку саме в стінах бібліотеки. Ми доповнили цю фотовиставку раритетними виданнями, ми розповідали про вишиванку, про вишивку, про все таке, що з цим пов’язане”, — розповідає директорка бібліотеки.
Втім, на заваді стала пандемія коронавірусу, а згодом повномасштабна війна. Коли почали готуватися до Дня вишиванки у 2024 році, вирішили доробити ідею до кінця, розповідає Вікторія Агаркова.
“Кожне фото, яке є на виставці — там своя певна історія. Тому що підбиралися вишиванки, підбирався одяг. У нас не було мети скопіювати те, що на тій фотографії. Ми хотіли передати дух сучасності, але, щоб коли ти дивишся на обидва фото, їх порівнюєш, щоб вони якось перетиналися”, — пояснює бібліотекарка.
Зі слів фотографа Дениса Зулкарнєєва, від праці над проєктом він отримав приємні враження. Шукали відповідні локації у відділах бібліотеки, аби передати дух минулого.
“На фото представлені співробітники бібліотеки, які на момент зйомки одягнулися у вишиванки. Це дуже душевне і приємне свято. До речі, вловив момент, коли говорили, що це “щит” української душі”, — розповідає фотограф.
Відвідувачка фотовиставки Тетяна говорить, вишиванка для українця — це щось магічне, рідне та душевне, те, що неможливо передати словами.
“Бібліотека — це висока духовність. Вчора був один вечір, сьогодні — другий. Жінки, вишиваючи свої речі, вкладають душу, вкладають бажання миру, добра, не тільки своїй родині, а й нашій Україні”, — говорить Тетяна.