Сьогодні у зв’язку з загарбницькою війною, яку веде росія проти України, все частіше звучить термін “екоци́д” (від грец. οικος – будинок і лат. caedo – вбиваю). Він означає масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Про екоцид ми говоримо з відомим українським екологом, заслуженим природоохоронцем України, головою Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олегом Деркачем.
Перш за все мій співрозмовник говорить:
– Позиція екологічного центру: дії ворога призвели до наймасштабнішої екологічної катастрофи останнього десятиліття в Європі. Вона одночасно є і гуманітарною катастрофою. Ми поки що не можемо до кінця усвідомити і підрахувати її реальні масштаби. Підводити підсумки почнемо, коли спаде вода і відбудеться деокупація земель.
– Пане Олеже, більшість інформаційних видань сьогодні звертає увагу на те, що відбувається нижче зруйнованої греблі, і мало хто говорить про те, який сценарій подій складається вище за течією…
– Перш за все – сталося осушення одного з найбільших водосховищ на Дніпрі. Це приводить до того, що різко погіршуються умови охолодження реакторів Запорізької атомної електростанції. Вона найбільша в Європі, має 6 енергоблоків (для порівняння скажу: за кордоном – переважно “одноблочники”)… саме з цього водосховища брали воду і підживлювали ставок-охолоджувач. Навіть якщо реактори зупинені – їм все одно потрібно охолодження.
12,7 – критичний рівень води в Каховському водосховищу, коли воду вже качати неможливо. Станом на 12 червня рівень впав приблизно до 9 метрів – це означає, що для водозабору треба встановлювати спеціальне закачувальне обладнання.
Ще одна біда – те, що суттєво знижується рівень ґрунтових вод, який може призвести до просідання ґрунту і руйнування споруд станції, а це дуже небезпечно, бо може створити аварійні ситуації.
– Інша проблема: з цього водосховища живилися водою безліч населених пунктів…
– Так, значно погіршились умови водозабезпечення багатьох прилеглих до Каховського водосховища районів. Це такі великі міста, як Кривий Ріг, Нікополь, Марганець, де в цілому налічується близько мільйона населення, та інші невеликі містечка та села.
В Нікополі ситуація краща – водозабори облаштовані глибше, в старому руслі Дніпра, решта водозаборів – більш вразливі. В цьому році повінь після зими була велика, що дозволило заповнити Каховське та резервні водосховища, – на якийсь час можна буде переключитись на них. Але уже в деяких містах виникли проблеми з водопостачанням.
– Ще одна велика біда – осушування зрошувальної системи…
– Біда страшенна. Система мала два магістральні канали – Каховський і Кримський. Обидва канали лишаються без води. Зрошувальна система у нас хоч і знаходиться у занепаді, але все ж таки існувала. Останні цифри – ми мали 520 тис. га, які зрошувались. Переважна частка цих систем знаходилась в Херсонській області, менше – в Запорізькій та Дніпропетровській.
Тільки уявіть собі – це осушування стосується близько 95% зрошувальних земель в Херсонській області, 75% – в Запорізькій та 30% – на Дніпропетровщині. Тобто кілька сотень тисяч гектарів земель залишаються без зрошування.
На півдні України ми завжди мали сталі врожаї, особливо овочевих, зернових культур. Тому це жахливий удар по нашому агропромисловому комплексу. Дивіться: тільки сталася трагедія з затопленням – світові біржі тут же відреагували, зернові подорожчали в світі на 3%. Здається – трагедія регіонального масштабу, але вона зразу б’е по світовій економіці, відображається на світових цінах.
– І далі – прогнози невтішні: фахівці наголошують, що Україна тепер буде втрачати біля 10% врожаю без зрошувальних систем, доки не буде знайдена альтернатива – як зрошувати поля.
– Укренерго дав прогноз: Каховська електростанція повністю зруйнована. Для того, щоб її відновити, треба десь 5 років і мільярд доларів. А на заповнення ложа водосховища треба ще 3 роки.
Овочівництво у нас опинилося під загрозою чому? Тому що Херсонщина завжди займала перші місця по вирощуванню томатів, баштанних культур, баклажанів, огірків, цибулі, перцю. Вона завжди давала 12,5% від загального врожаю овочевих в країні… ось чому це велика біда, велика катастрофа.
– Можемо сьогодні почути: яке нам діло до екологічних проблем, коли гинуть люди, руйнуються домівки, люди біжать з країни…
– Але ж все це взаємопов’язано. Руйнування екологічної системи Каховського водосховища приведе до жахливих наслідків. Це перш за все – масова загибель риби, фахівці вже оцінили втрати гідробіонтів в 10 млрд гривень. Оголились водосховища – і риба потрапила в пастку. Ми спостерігаємо страшенний замор. На дні водосховища, яке вже відійшло на декілька сотен метрів, – тонни мертвої риби. Вона буде гнити, і її рештки разом з мулами, продуктами вивітрювання будуть розноситись по навколишній місцевості. Мули, які накопичились в Каховському водосховищі, будуть висихати, вивітрюватись, розвіюватись, пилові бурі будуть переносити цю потерть (труха – прим. авт.), що приведе до забруднення населених пунктів, полів.
– Вище зруйнованої греблі знаходиться національний природний парк “Великий Луг” в Запорізькій області. Як позначиться на ньому ця трагедія?
– Спад води там – 4 метри. А це означає – висушування водно-болотних угідь, загибель гідробіонтів, птахів… Трагедія сталась в дуже важливий період для життєвих процесів тварин і рослин. Тобто це період розмноження: птахи гніздяться, риба іде на нерест.
До того ж національний парк втрачає частину своєї території. Тут ще треба розуміти ситуацію в динаміці. 70 років назад на цій землі була певна катастрофа, коли уряд затопив так звану заплаву Дніпра і були знищені дуже цінні в європейському масштабі природні екосистеми. За 70 років в цій місцевості уже склались нові природні комплекси, нова обстановка, берегова лінія, узбережжя. Тепер це все зруйновано.
Підрив греблі також має вплив на національний природний парк “Кам’янська Січ”, що розташований вище греблі на Херсонщині.
– Пане Олеже, які наслідки екоциду маємо на нижчих від греблі територіях?
– Перш за все біда торкнулась затоплених населених пунктів, які потрапили в зону ризику. Загибель людей і тварин, затоплення житла… цілі населені пункти пішли під воду. На правобережжі очікували затоплення 8 населених пунктів, зараз уже йдеться про 31.
Я сам не очікував, що село Афанас’євка, яке знаходиться біля Снігурівки на річці Інгулець, перетвориться на острів серед величезного моря і люди там опиняться в пастці. Звідти евакуювали 75 жителів.
Виявилось, що багато сіл в Миколаївській області теж підтоплені, а в Миколаєві вода піднялась майже на метр. Підтопило частину парку Перемоги, Намив, Царське село стояло в воді, яхт-клуб “плавав”.
В Херсоні підйом води був вище – 5 метрів, в районі Кінбурна – 3 метри.
– Про Кінбурнську косу треба говорити окремо. Цю перлину Миколаївщини шкода до сліз… Рік – під окупацією: Кінбурн палили і продовжують палити, розколесили вздовж і поперек унікальні піски та степ, набудували фортифікацій, поперекопували все, замінували, а тепер ще й затопили…
– Це знов таки прояви екоциду – знищення всього живого і створення неможливих умов для життя людини. Кінбурн сьогодні перетворився на острів, затопило дорогу в районі Геройського, жителі не мають змоги виїхати на материкову частину, вони опинилися в пастці.
Зараз це не можна перевірити, бо територія окупована, але я думаю, що має рацію колишній директор РЛП “Кінбурнська коса” Зеновій Петрович, який свого часу провів дослідження, що по лінії Рибальче-Іванівка іде старе русло Дніпра і Дніпро колись впадав в Ягорлицьку затоку. Після руйнування Каховської греблі вода, цілком ймовірно, знайшла і прорубала собі цей шлях старого русла та пішла в Ягорлик.
Якщо це дійсно так – у затоці буде підвищення рівня та розпріснення води, і можливі підтоплення Покровки, тому що Василівка вже плаває, вона затоплена.
– Зараз оцінити масштаби екологічної катастрофи на Кінбурні ми, звісно, не можемо.
– Якось скромно повідомили, що на Кінбурнському півострові підтоплено тільки 1200 га. Думаю, масштаби набагато більші, тому що вода потрапила в озера – вони наповнились. А це – більше 400 озер. Бієнкові плавні – водно-болотні угіддя площею 600-700 га – також наповнились. В селі Геройське (Голопристаньскій район), в так званих “прогноях”, – теж води побільшало.
Затоплення в Херсонській області вражають: від берега вода пішла на десятки кілометрів. Ось, наприклад, всім відомий національний парк “Олешковські піски”. Піщані кучугури розташовані вище над рівнем моря, але вода оточила їх зі всіх боків, і тепер маємо сильне підтоплення парку.
– Навіть страшно уявити: всі дачні масиви вздовж Дніпра, всі елітні будинки, чудові бази відпочинку, куди влітку приїжджала безліч українців, – все пішло під воду.
– І це ще не так страшно. Треба звернути увагу в першу чергу на можливість хімічного та бактеріального забруднення. Коли стався прорив води – на її шляху опинилися скотомогильники, вигрібні ями, кладовища, склади отрутохімікатів, сховища нафтопродуктів. Можете собі уявити, що там взагалі відбувається. Крім того, гинуть тварини, риба, люди – всі останки змиває водою.
Отже ми матимемо значне погіршення епідеміологічної ситуації в сезоні. В воду потрапить багато хімікалій, інфекцій – медики попереджують про вірусні гепатити, навіть вібріон холери.
На що треба звернути особливу увагу, так це на донні мули – сапропелі, які несе разом з водою. Є мули з підвищеною радіоактивністю, бо чорнобильські радіоактивні відходи після аварії на ЧАЕС, пересуваючись по річках, законсервувались в мулах, і ці мули “стримувались” водосховищами. Тепер сапропелі потраплять в нижню частину дельти Дніпра, Дніпровський лиман та Чорне море.
До того ж – наша країна має найбільшу кількість сміттєзвалищ в Європі. У нас кожне село має неорганізоване, необладнане сміттєзвалище. Тепер все це змивається водою і несеться в море, в Одеську затоку. Таким чином північно-західна частина шельфу Чорного моря перетворюється на звалище сміття і кладовище тварин. По суті, це катастрофічне органічне та бактеріологічне забруднення, яке призведе до бурхливого цвітіння води, утворення величезних безкисневих зон на дні водойм та масових заморів гідробіонтів, зокрема риби.
– В пресі є багато повідомлень про те, що затоплена перша лінія оборони на лівому березі Дніпра, затоплені мінні поля, і тепер вода вимиває міни в великій кількості…
– Так, вони зараз розкидані хаотично – їх винесе течією, і можна буде знайти де завгодно: на узбережжі Бузького лиману, Дніпровського, в Очакові, в Коблеве, на Кінбурні, на одеських пляжах. Єдине місце, придатне для організації відпочинку на Миколаївщині, це Тилігул – там не було прильотів і він не перетворився у сіру зону. Тому влада повинна подумати, як організувати відпочинок людей на Тилігульському лимані цього року.
А Кінбурнська коса замінована наскільки! Вороги стрілку коси перекопали повністю від лиману до моря, щоби український десант не висадили, і зробили мінний бар’єр. По периферії узбережжя також все заміновано.
Ось і рахуйте, хіба не на часі ставити питання про екологічну катастрофу в Європі, про екоцид? Доступ до якісної питної води ускладнився. Всі колодязі затоплені, джерела затоплені, водозабори затоплені – страшенна біда.
Вода несе “бульйон” з нафтопродуктів, добрив, відходів з літніх хуторів худоби, вигрібних ям. А далі – все це може знести до дельти Дунаю, до болгарського узбережжя – курортів “Золоті піски” та інших.
Частина національного природного парку “Олешківські піски” замінована ворогом.
– Фахівці попереджують також про посилення негативних інженерно-геологічних процесів…
– І це надзвичайно небезпечно: зсуви, ерозія, просідання ґрунтів… збитки величезні, тому що на шляху затоплення знаходяться водопроводи, каналізація, газопроводи, можливо, нафтопроводи. Вся ця інфраструктура буде руйнуватись через розмиви, зсуви, просідання – слід чекати на багато аварій. І не слід забувати про порти, які теж постраждають від “великої води”.
– На останок нашої розмови пропоную повернутися до природних парків. Тому що це не просто “місцеві заповідники”, це території світової спадщини, які охороняються в міжнародному масштабі та є ціннішими з точки зору природного різноманіття.
– Ми маємо на півдні України біосферне ядро міжнародного значення. Від катастрофічної повені постраждали цінні ділянки Чорноморського біосферного заповідника, національні природні парки “Олешківські піски”, “Білобережжя Святослава”, регіональний ландшафтний парк “Кінбурнська коса”. Я назвав парки високого природоохоронного рівня, які є складовими Смарагдової мережі Європи – це мережа природоохоронних територій, створених для збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні.
До того ж Україна є стороною Рамсарської конвенції про охорону водно-болотних угіддь, а вони теж постраждають від затоплення.
І на фоні таких жахливих руйнувань – така квола реакція міжнародних організацій, які збираються аналізувати, хто підірвав греблю. Але ж перш за все треба пам’ятати, що весь цей Армагеддон спричинено розв’язаною війною!
Затоплена Херсонщина
– На Херсонщині вже заявили, що зруйнована третина заповідного фонду області. Зокрема, Національний природний парк “Ніжньодніпровський”, який до війни включав 80 тисяч га плавнів, островів, проток, озер… це було одне з найкращих місць відпочинку на Дніпрі.
– Дізнаємось про обсяги розрухи після відступу води та визволення території лівобережжя. Можу додати, в зону затоплення потрапило 50 тисяч гектарів Олешківських, Кінбурнськіх та інших лісів. Природні гайки мають здатність до відновлення, а от соснові насадження вже не відновляться. Прогнозують, що з 50 тисяч га половина пропаде. Буде потрібна якась державна програма, як після Другої світової війни: тоді був прийнятий сталінський план відтворення природи. Будемо оговтуватись десятиліття після цієї трагедії.
До речі, можемо втратити всі популяції осетрових на нижньому Дніпрі. Чому? Колись були побудовані дніпровські греблі – і осетрові не могли підійматися вище по Дніпру на нерест, не мали змоги відтворюватись. Тому зробили завод, який випускав півтора мільйони малька осетрових в водойми Дніпра. Таким чином робили своєрідну компенсацію: оскільки риба не могли сама відновлюватись, це робили штучно. Зараз завод затоплений, все зруйновано.
– Може, є для наших читачів на останок якась добра новина?
– На жаль, немає. Під загрозою – знищення великої площі сільгоспугідь шляхом руйнування родючого шару. На правобережжі затоплено близько 10 тисяч га сільськогосподарських земель. Вода змиває все на своєму шляху, в тому числі ґрунт. Мали родючі багаті землі… що тепер? Тільки зараз починаємо усвідомлювати масштаби Армагеддону. Нерестовища риб будуть затягнуті мулом. Підземні води будуть забруднені. Наші перлини української землі перетворюються на пустелю.
Підготувала інтерв’ю Наталія Христова.