У Миколаївській області станом на перше липня 2024 року в усіх громадах збирають врожай: косять ячмінь, пшеницю, збирають горох, ріпак тощо. Загалом жнивуванню підлягає 500 тисяч гектарів ранніх зернових, 100 тисяч гектарів ріпаку, ще 600 тисяч гектарів становлять технічні культури, 30 тисяч гектарів — овочі та картопля. Про це пише Суспільне.
Про те, які виклики долають аграрії цьогоріч, які прогнози щодо урожаю йшлось в етері “Українського радіо. Миколаїв”
Площа та структура посівів
Директорка департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації Олена Піскун говорить, площа ріллі в області становить 1700 гектарів, з яких під урожай 2024 року засіяно 1300 гектарів. До повномасштабного вторгення, пояснює, цей показник сягав майже 1550 гектарів. Внаслідок замінування та забруднення вибухонебезпечними предметами ще не всі угіддя аграрії можуть обробляти.
“З осени 2023 року висіяли 521,5 тисяч гектарів озимих культур, з яких 425 тисяч — зернові, 97 тисяч — ріпак. Ярий клин — 780 тисяч гектарів. У 2924 році збільшили площі нішевих культур: льон до 2022 року сіяли п’ять гектарів, 2024 року вже посіяли десять тисяч гектарів, гірчиці було 738 гектарів, 2024 року — п’ять тисяч гектарів, коріандру — 30 гектарів, а цьогоріч вже 3200 гектарів”, — говорить Олена Піскун.
Це незначні площі у порівнянні з площею ріллі, однак господарства шукають інші шляхи для забезпечення прибуткової діяльності.
Урожайність по області становить від 20 до 35 центнерів з гектара, додала директорка департаменту агропромислового розвитку Миколаївської ОВА.
Прогнози щодо врожаю від аграріїв
За словами керівника агропідприємства у Снігурівській територіальній громаді Олександра Клепача, обробляють близько двох тисяч гектарів. Прогнози щодо урожаю невтішні, говорить Олександр Клепач
“Цей рік дуже посушливий у нашому регіоні, у нас не було протягом чотирьох місяців жодного дощу, і то пішов тиждень тому із запізненням, він вже не допоміг зерновим культурам, тільки соняшнику. Тобто урожай цьогоріч буде мінімальний”, — говорить Олександр Клепач.
Ми вже скосили ячмінь, горох, ріпак, будемо пшеницю косити, тобто основне, що ми посіяли. Соняшник у нас посіяно, але він зріє ще. Ми перейшли на нішову культуру — гірчиця, просо. Спробуємо, подивимось: піде чи ні, далі будемо приймати рішення.
Ціна на продукцію коливається у межах 800 — 1000 гривень за тонну, пояснює фермер,
“Ціна впала і ми втрачаємо свій заробіток. Машини поїхали вивантажуватись, вже шостий день стоять у черзі у портах. Ми не можемо вивозити збіжжя так швидко, як би нам хотілось. І ціна падає з кожним днем”, — каже Клепач.
Говорить, окупанти зруйнували усі склади підприємства, тож збіжжя, яке зараз збирають, зберігати ніде.
“Ангари, де ми збирали зерно, зруйновані, прилетіли “шахеди” і розбито все. Ми подавали на різні проєкти на зерносховища: і державні, і благодійні організації, і закордонних партнерів. Але на зараз немає ніяких відповідей”, — каже аграрій.
Зараз зерно складаємо на полі, на території земельної ділянки. Ми розуміємо, що це ризик, але куди його подіти, і треба збирати зерно. Думали швидко вивозити і здавати, а машини у портах застрягли.
Керівник агропідприємства Володимир Лагодієнко розповідає, у користуванні господарства декілька тисяч гектарів. Агрофірма працює понад 20 років, і у час воєнного стану аграрії вчаться працювати по-новому.
“У 2022 році по більшості культур, що вирощуємо, мали збитки. У 2023-2024 роках нас відновились безготівкові розрахунки. Але тяжко прогнозувати щось. Перший рік великої війни вартість ячменю була 1500-1700 гривень, сьогодні — 4000-5000 тисяч гривень можна мати. Втім, при середній врожайності збіжжя це не покриває витрат. Аграрії третій рік поспіль мають критичну ситуацію”, — пояснює Володимир Лагодієнко.
Як і більшість, розповідає фермер, змінюють у господарстві структуру посівів, шукають альтернативні культури.
“Відходимо від традиційних способів обробітку до інноваційних, енергоощадних, де використовується менше палива, менше проходів техніки, менша кіькість робочих рук. Від початку вторгнення зрозуміли, класичні культури, що вирощуємо завжди, необхідно шукати інші, що більш прибуткові: гірчиця, коріандр. Розширили площі під ці культури, звернули більше увагу на горох, льон, гірчицю”, — додає Лагодієнко.
Зараз збираємо горох, ячмінь, пшеницю, на 35-40 відсотків буде гірше по валу. І як не буде цінова політика скорегована, а вона корегується і ринком і, на жаль, суб’єктивними факторами, адже країна у війні, тому все може бути.
У департаменті агропромислового розвитку Миколаївської ОВА Суспільному повідомили, станом на 30 червня 2024 року зібрано ранніх зернових та зернобобових культур на площі понад 49 тисяч гектарів, валовий збір склав 138,5 тисяч тонн при середній врожайності 28,2 центнера з гектара:
- ячменю зібрано на площі 34,3 тисячі гектара, понад 96 тисяч тонн, середня врожайність — 28,1 центнера з гектара;
- пшениці зібрано на площі 10,5 тисяч гектарів, понад 33 тисячі тонн, середня врожайність — майже 32 центнери з гектара;
- гороху зібрано на площі понад чотири тисячі гектарів, дев’ять тисяч тонн, середня врожайність — 20,8 центнера з гектара.
Крім того, зібрано ріпаку на площі 6,2 тисячі гектарів, майже 13 тисяч тонн, середня врожайність — 20,5 центнера з гектара.