10 березня Україна попрощалась з одним із своїх синів – Героєм України Дмитром Коцюбайло з позивним “Да Вінчі”. Він загинув 7 березня під Бахмутом.
Церемонію прощання відвідали президент Володимир Зеленський, головнокомандувач Валерій Залужний, міністр оборони Олексій Рєзніков, голова ГУР Кирило Буданов та прем’єр Фінляндії Санна Марін, яка перебуває з візитом у Києві.
Заупокійна панахида за загиблим пройшла у Михайлівському Золотоверхому соборі. Потім труну із тілом загиблого понесли на Майдан Незалежності, куди прийшли тисячі українців, щоб віддати шану Герою.
Зеленський повідомив, що передав матері “Да Вінчі” Оксані Коцюбайло нагороду “Хрест бойових заслуг”, яким посмертно удостоєно її сина.
Дмитро Коцюбайло очолював окремий механізований батальйон “Вовки Да Вінчі” у складі 67-ї окремої механізованої бригади.
Дмитро Коцюбайло був учасником Революції Гідності у 2013-2014 роках. Тоді йому було лише 18 років. Після перемоги Майдану та початку війни на Донбасі він добровольцем пішов захищати Україну.
За час війни на Сході “Да Вінчі” отримав поранення, згодом після лікування повернувся на військову службу. З часом став командиром 1-ї окремої штурмової роти “Правого сектора”.
У грудні 2021 року “Да Вінчі” став першим добровольцем, який за життя отримав звання Героя України та орден “Золота Зірка”. Також він був одним із наймолодших командирів, якого нагородили – йому було 26 років.
Після початку повномасштабного вторгнення він воював на Київщині та Запорізькій області. Брав участь у деокупації Балаклії та захищав Бахмут. У “Да Вінчі” залишилися батьки, 4 сестри та наречена Аліна Михайлова, з якою вони разом захищали Україну під час війни на Донбасі та з початку повномасштабного вторгнення.