Успіхи військових повинні спонукати швидше думати про те, як почати процес відновлення країни, на яку напала росія, пояснює директор Польського інституту економіки Пьотр Арак. Ключовим питанням найближчих тижнів буде те, чи зможе Україна утримати території, які вона звільнила під час вересневого наступу.
Військові експерти не виключають, що росія перегрупується і знову піде в наступ на півночі. Однак реалізація цих намірів навряд чи буде легкою, оскільки Україна отримує не лише військову, але й економічну допомогу, про яку часто забувають, повідомляє видання Рublicystyka.
«Захід найбільше турбують питання енергетичної та продовольчої безпеки. Також проблемою буде збереження підтримки України на нинішньому рівні, що є важким тягарем для економік країн, які постраждали від ковіду. Багато західних політиків на чолі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем вважають, що найкращим завершенням війни був би швидкий мирний договір, покликаний дозволити володимиру путіну зберегти обличчя перед росіянами. А це означає, що Україні доведеться піти на далекосяжні поступки. Це те, чого не сприймають країни Балтії та інші країни Центральної Європи. Зокрема, з точки зору Польщі, будь-яка територія, яку Україна віддасть росії, перетворить світовий порядок, заснований на договорах і міжнародному праві, на порядок, заснований на законі джунглів».
Зазначимо, що проєкт Плану реконструкції та розвитку України, вартість якого оцінюється у 750 млрд євро, був представлений 5 липня на Міжнародній конференції з питань відновлення України у м. Лугано, Швейцарія.
Уряд у Києві підкреслив, що план був розроблений під його керівництвом і визнаний основним рамковим документом, який задає напрямок процесу відновлення. У найближчі місяці численні країни, профспілки, міжнародні фінансові організації, аналітичні центри та консалтингові компанії, ймовірно, внесуть додаткові пропозиції, які збагатять дискусію та підвищать якість кінцевого продукту. Варто зазначити, що під Луганською декларацією підписалися представники понад 40 країн світу, а також багатосторонніх організацій, таких як Європейський інвестиційний банк та Організація економічного співробітництва та розвитку.