Від початку повномасштабного нападу Росії між Будапештом та Києвом регулярно відбуваються конфлікти через те, що уряд Орбана гальмує антиросійські санкції та агресивно виступає проти будь-якої допомоги Україні з боку ЄС, пише Роман Прядун на OBOZ.UA.
Остання гірка пігулка від прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – погроза зірвати грудневий саміт лідерів країн ЄС 14-15 грудня, на якому планується ухвалити остаточне рішення щодо відкриття офіційних переговорів про вступ України до Євросоюзу.
Угорщина заявила, що хоче провести “стратегічну дискусію” про фінансову підтримку України та про те, як російські санкції вплинули на країни ЄС, перш ніж говорити про остаточне рішення. Впевнений та амбіційний тон Орбана свідчить про те, що його майже не бентежать погрози ЄС. Щоб якось прояснити ситуацію та спробувати домовитися, голова Європейської ради Шарль Мішель 27 листопада відвідав Будапешт.
Чого прагне Віктор Орбан та чи можливо з ним домовитися?
Дратує ЄС Путіним та зухвалими заявами
17 жовтня Орбан став першим керівником із країн ЄС, який зустрівся з Володимиром Путіним після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт російського президента, а ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка визнає його диктатором, а саму країну-агресора – диктатурою. Як відомо, парламентська асамблея Ради Європи 13 жовтня закликала “визнати Володимира Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну та припинити всі контакти з ним, за винятком гуманітарних контактів та прагнення миру”. Асамблея також вказала на російську агресію проти України та її наслідки як на доказ того, що диктаторські режими “є загрозою міжнародному миру та безпеці, територіальній цілісності та політичній незалежності своїх сусідів”.
Такий перебіг подій не дуже бентежить угорського лідера, який заявив, що пишається контактами своєї країни з Росією, а Угорщина проводить “ясну та прозору політику” взаємодії з Кремлем.
“Ми хотіли б тримати відкритими всі лінії зв’язку з росіянами, інакше не буде шансів на мир”, – заявив він.
Як відомо, Європейський Союз готує новий, 12-й пакет санкцій проти Росії. Водночас Угорщина вже оголосила, що не підтримає це рішення, мовляв, немає сенсу продовжувати санкції проти Росії, тому що вони нібито завдають більшої шкоди тим, хто їх запроваджує.
Критикуючи дії ЄС з різних питань, у такій своїй “боротьбі” Орбан вже перейшов на особистості. Так, в Угорщині з’явилися білборди з Урсулою фон дер Ляєн та молодшим сином Джорджа Сороса Алексом з написом на плакаті: “Не танцюймо під їхню дудку”. Замовник білбордів – партія Орбана “Фідес – Угорський громадянський союз”. За інформацією європейських ЗМІ, Орбан настільки не любить друга України – Урсулу фон дер Ляєн, що нібито навіть поставив свою згоду стосовно допомоги Україні залежно від того, що її не буде обрано на другий термін у Брюсселі. Звичайно, такий дикий шантаж, якщо він, звісно, є, навряд буде сприйнято у ЄС.
“Я глибоко переконаний, що ми повинні сказати “ні” брюссельській моделі Європи. Ми повинні сказати “ні”, бо вона нежиттєздатна, у неї немає майбутнього. Я переконаний, що сьогодні Брюссель знищує Європу і веде її до загибелі. Щодня вони забивають новий цвях у її домовину”, – одна з багатьох заяв Орбана, яка чітко характеризує нинішню політику його уряду щодо союзу.
Після останніх дій та висловлювань угорського прем’єра представники Європейського Союзу все менш толерантні до такої позиції та вже не добирають слів, щоб характеризувати таку поведінку. Так, голова європейської дипломатії Жозеп Боррель після заяви Орбана про те, що ЄС “невдала сучасна пародія” на СРСР, наголосив, що Угорщину ніхто не тримає в Союзі. Європейські дипломати відкрито говорять: поведінка керівництва країни “порушує питання про те, чи можемо ми, як і раніше, довіряти їй як союзнику та партнеру”.
Проти України завжди й у всьому
З самого початку повномасштабного російського вторгнення Віктор Орбан користується винятково кремлівськими наративами. Серед основних – Захід має укласти угоду із Володимиром Путіним, яка не передбачатиме повернення окупованого Криму і членство України в НАТО та ЄС. Він також вважає, що найкращим шансом для миру є припинення військової підтримки України.
Угорщина є членом Євросоюзу та НАТО, що дає їй право вето на вступ до цих організацій України, яка до них прагне. При цьому Орбан займає “особливу” позицію з багатьох питань, що мало збігається з лінією більшості західних країн та, звісно, шкодить нашій країні.
Стосовно шляху України до вступу в ЄС, то Орбан заявив, що потрібно буде знайти відповіді на “дуже складні питання”, перш ніж Європейський Союз зможе навіть почати переговори про членство України, та порадив владі країни бути обережнішими з “амбітними планами” вступити до Євросоюзу. Угорський прем’єр сумнівається в можливості розпочати переговори щодо приєднання України до союзу найближчим часом.
“Ми не знаємо, наскільки велика територія цієї країни, оскільки війна все ще триває, ми не знаємо, скільки в неї населення, тому що вони тікають”, – сказав він.
На продовження таких заяв Орбан активно виступає проти усілякої допомоги Україні. Як відомо, ЄС схвалив створення фонду для України на 50 млрд євро для покриття половини потреб бюджету до 2027 року. Але Орбан закликає не виділяти кошти. Через протидію Угорщини Євросоюз не зміг на засіданні Ради ЄС у Толедо розблокувати черговий транш військової допомоги Україні з Європейського фонду миру.
Будапешт блокує допомогу та євроінтеграційні прагнення України, використовуючи різні аргументи, найголовнішій з них – це нібито утиски національної угорської меншини.
“Угорщина не буде підтримувати Київ у жодному питанні міжнародних відносин доти, доки “Україна не відновить колишні права етнічних угорців на своїй території”, – ці слова Орбан повторює завжди, коли справа стосується будь-якого українського питання.
Опитування для виправдання відмови
Щоб отримати ще більше аргументів не погоджувати подальше просування України до ЄС, уряд Угорщини з 17 листопада проводить так зване загальнонаціональне опитування населення: “Національна консультація щодо захисту нашого суверенітету”, яке названо захистом країни від політики Європейського Союзу, зокрема вступу України.
Хоча подібне опитування й не має жодного юридичного значення, але угорській владі воно надає таке собі “легітимне” підтвердження їхньої політики, демонструючи національний консенсус з озвучених питань, особливо стосовно України. Анкета містить 11 запитань, України стосуються чотири з них: щодо членства в ЄС, військової допомоги, фінансової допомоги та імпорту її сільськогосподарської продукції. Інші питання стосуються міграційної політики ЄС, прав ЛГБТ тощо. Угорців просять повернути анкети поштою до 10 січня. Втім ЗМІ не виключають, що цей термін продовжуватиметься.
Чого можна очікувати? Лише потрібних для Орбана та його уряду результатів. Наприклад, торік Угорщина провела “національні консультації” щодо санкцій ЄС проти Росії. Орбан повідомив, що 97% угорців виступили проти російських санкцій, що стало приводом для блокування чергового санкційного пакету проти Росії. Мовляв, наш народ проти, тому і ми проти. Чогось подібного можна чекати і стосовно українських питань.
Здається, домовитися не вдалося
Стривожений позицією Угорщини голова Євроради Шарль Мішель вирушив до Будапешта. Єврокомісія, як і раніше, утримує близько 28 млрд євро, які планувалося надати Угорщині. На думку Брюсселя, вони будуть виділені лише в тому випадку, якщо уряд Орбана виконає свої обіцянки щодо дотримання законності та боротьби з корупцією.
Орбан, який почав деякі косметичні реформи, вважає, що його країна виконує всі умови. Тепер він явно хоче змусити ЄС розпочати виплати, погрожуючи своїм правом вето стосовно України. І це може спрацювати, оскільки у ЄС все ще існує процедура одноголосного ухвалення рішення. Як знак доброї волі ЄК вже рекомендувала виділити Угорщині 900 млн євро.
Тому візит Мішеля до Угорщини повинен був дати відповідь на запитання, наскільки великі розбіжності між позиціями Угорщина та ЄС, особливо що стосується України.
Напередодні зустрічі угорський премʼєр написав листа Шарлю Мішелю, в якому зазначив, що його уряд не влаштовує міграційна та гендерна політика Брюсселя, наміри щодо розширення блоку та приєднання України, зокрема, надання Києву військової допомоги, збільшення бюджету Євросоюзу, антиросійська політика та блокування коштів для самої Угорщини. І в ультимативному порядку вимагає повністю переглянути позицію Євросоюзу щодо України, інакше заблокує будь-які подальші рішення ЄС. У листі також поставлено доволі болюче для України запитання: чому ЄС повинен продовжувати підтримувати Україну, коли Сполучені Штати, найбільший постачальник військової допомоги країні, не в змозі продовжувати надсилати допомогу через внутрішньополітичні проблеми.
Про результати зустрічі очільника угорського уряду з президентом Європейської ради майже нічого не відомо. Після переговорів Орбан написав у соцмережах, що зустріч була “корисною”, але більше ніякої додаткової інформації. Пресслужба угорського прем’єра в заяві для преси повідомила лише, що під час зустрічі обговорювали підготовку до грудневого саміту Європейського Союзу.
Зі свого боку Шарль Мішель так само мало коментував зустріч. На своїй сторінці в соціальних мережах він опублікував дві фотографії з прем’єр-міністром Угорщини і також написав, що зустріч була присвячена підготовці до саміту. Правда, додав, що єдність Європейського Союзу вимагає постійних зусиль.
Водночас відсутність ширшого обговорення зустрічі та загальної пресконференції Орбана та Мішеля може свідчити про те, що розбіжності між Угорщиною та Євросоюзом так і залишилися невирішеними, що, звісно, є поганим знаком напередодні саміту лідерів країн ЄС.
Україна зробила вагомий крок назустріч – черга за Орбаном
“Вже тривалий час виникає логічне питання – навіщо так агресивно критикувати структури ЄС та їхню політику, але продовжувати залишатися у союзі. Здається, Орбан переслідує дві речі – підняти свою значимість та відпрацьовує кремлівську повістку з дестабілізації в середині Євросоюзу”, – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив український дипломат, посол України в Хорватії та Боснії і Герцеговині у 2010-2017 роках Олександр Левченко.
“Вже певний час Віктор Орбан показує, що Європейський Союз – зібрання слабких невдах, а його політика нескорегована та потребує кардинальних змін, – говорить Олександр Левченко. – Окрім критики, Угорщина ще й перейшла до активного спротиву ЄС, голосуючи проти санкційних пакетів для Росії та рішень стосовно України. Постає логічне запитання – чому не залишити ЄС, якщо там так погано. Наприклад, як це зробили британці. Але відповідь проста: Угорщина отримує набагато більше фінансів у межах союзу, аніж віддає. Звичайно, ЄС має певний вплив на Угорщину, наприклад, блокуючи багатомільярдне фінансування, але так довго продовжуватися не може, потрібно домовлятися. Хоча Орбан щоразу заявляє, що Україна не готова до вступу в ЄС і Угорщина буде блокувати це питання, все ж натякає, що готовий переглянути своє рішення, якщо йому розблокують обіцяні кошти.
Головна його претензія до України – утиски нацменшин. Треба зазначити, що Україна зробила у цьому питанні великий крок уперед, щоб налагодити відносини з Будапештом. У грудні 2022 року ухвалено новий законопроєкт. Венеціанська комісія та Єврокомісія надали свої правки, які було враховано. За цим документом нацменшини в Україні отримають такі самі права, як і в Угорщині. Голосування з цього законопроєкту заплановано на початок грудня, адже саміт 14-15 грудня. Очевидно, що він буде затверджений, а тому останній аргумент Орбана, яким він користується під час накладання свого вето з будь-який важливих для України питань, буде знешкоджено. Потім він може говорити все що завгодно, але не про утиски нацменшин.
Після цього подивимося на його дії, чи насправді він проугорський політик, як заявляє, чи він все-таки прокремлівський та знайде черговий привід, аби проголосувати проти України, дотримуючись російської лінії, яка криється у тому, аби наша країна так і не отримала членства як у ЄС, так і в НАТО”, – зазначає Олександр Левченко.