Миколаївець Олег Абрамов запропонував оригінальну ідею – відновити водопостачання Миколаєва дніпровською водою з використанням досягнень австрійського вченого Віктора Шаубергера та Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ.
Пропонуємо нашим читачам ознайомитися з основами його проекту.
***
Коротко про автора
Абрамов Олег Миколайович, народився в 1944 р., інженер – кораблебудівник.
Проблемами питної води займався на службі на кораблях Тихоокеанського флоту з 1969 р., після служби продовжив займатися цією проблемою працюючи головою фонду винахідницької діяльності при облраді ВОІР, впроваджував установку І.М. Варнавского ВІН-1.
Двічі обирався депутатом Миколаївської міської ради, організував затвердження міської межі 1996 р. із площею міських земель понад 25 тис. га. Оцінювач земель в Україні з 1991р., вперше оцінював земельні ділянки портів та заводів міста, брав участь у діяльності природоохоронних громадських об’єднань.
Електронна адреса: abramov@forkis.com.ua
Миколаївський водоканал. Історія
Історія миколаївського водопроводу починається з 1791 р. Розроблялися проекти водопроводу, розпочиналося будівництво, щось багаторазово змінювалося, переривалося та відновлювалося.
Перше квітня 1906 р. вважається датою народження сучасного водоканалу міста, з цього ж дня почалася експериментальна експлуатація водопроводу. Тривала вона 21 місяць. З 1906 року миколаївські організації та підприємства почали подавати заявки на підключення водопостачання. Наприкінці 1906 року вже було прокладено 63 версти (67,158 км) 396 сажнів (843,48 м) водопроводу з 333 пожежними гідрантами та 345 засувками різних діаметрів.
Важливим етапом створення миколаївського водопроводу було закінчення робіт з будівництва водонапірної вежі: збудовано три водорозбірні будки, облаштовано 234 безкоштовні будинкові відгалуження від магістральних труб на 1 сажень (2м 13 см) у двори містян. У 1907 р. по більшій частині Миколаєва було прокладено водогін і облаштовано понад тисячу будинкових відгалужень.
Урочисте освячення завершеного будівництва Миколаївського водопроводу відбулося 17 травня 1909 року.
Сьогодні система водопостачання м. Миколаєва характеризуються такими показниками (згідно з інвентаризацією, останні дані якої за Нормативною оцінкою земель м. Миколаєва 2018 р.):
– нормативна грошова оцінка мережі водопостачання – 4 743 309 тис. грн.,
– нормативна оцінка мережі водопостачання із спорудами – 8 780 283 тис. грн.,
– протяжність магістральних мереж – 1194, 603 км,
– насосні станції – 35 об’єктів,
– поверхневі водозабори – 1 об’єкт,
– артезіанські свердловини – 20 об’єктів (без урахування свердловин, пробурених з моменту пошкодження магістрального водопроводу від р. Дніпро у м. Миколаїв),
– резервуари чистої води – 17 об’єктів.
Схема магістральних мереж водопостачання міста складна, що пояснюється розташуванням районів та мікрорайонів міста на берегах рік Південний Буг та Інгул.
Основні магістральні мережі, якими вода подається після надходження від річки Дніпро, розташовані на лівому березі річки Південний Буг. Це Центральний, Заводський, Інгульський та Корабельний райони. Два мікрорайони міста – Варварівка та Соляні –отримують воду по дюкерах, прокладених дном річок Південний Буг та Інгул. Частина Інгульського району (мікрорайон Старий Водопій), розташований на лівому березі річки Інгул. Артезіанські свердловини розташовані у всіх районах міста. Деякі з них забезпечують водою мікрорайони Велика Корениха, Мала Корениха, Матвіївка та низку окремих віддалених підприємств.
Якісна (відповідна вимогам державних стандартів) за складом вода важлива ще й тому, що в місті є підприємства харчової промисловості, якість продукції яких залежить від якості води.
Існуючий стан
Для водопостачання мешканців міста в період війни міськводоканал підключив до системи неочищену, з домішками ґрунту, придатну лише для господарських потреб воду. Вода системи водопостачання шкодить здоров’ю мешканців, спричиняє великі осадження на стінках трубопроводів, засмічує побутові опалювальні системи та пральні машини мешканців, іноді має жовто-коричневий колір та годиться лише для змиву унітазів.
Водночас населенню постачають воду з артезіанських свердловин у десятках пунктів роздачі води у тару городян та постачальників води.
До руйнування трубопроводів від річки Дніпро міськводоканал підготовку води для подачі в мережі здійснював методом хлорування. При цьому знезараження досягалося обробкою води хлором та його сполуками.
Хлорування води як ефективний засіб боротьби з інфекційними захворюваннями поширилося в усьому світі швидкими темпами і нині такою водою користуються сотні мільйонів людей.
Однак, хлор – це отрута. Отрута настільки сильна, що саме токсичність хлору пов’язана з його високою окисною здатністю. Хлор здатний руйнувати будь-яку органіку та створювати на її основі хлорорганічні сполуки.
Канцерогенні сполуки хлору мають уповільнений вбивчий вплив на організм людини. Багато небезпечних сполук, що утворюються у воді в процесі її хлорування, потрапляють в організм людини через шкіру під час миття, прийому ванн у надлишковій кількості, яка відповідає десяти літрам випитої хлорованої води.
До 1974 року хлорування не пов’язували з онкологією. На жаль, хлоровану питну воду поверхневих джерел нині обґрунтовано пов’язують із частотою злоякісних новоутворень у населення. З вживанням забрудненої хлором води може бути пов’язано від 30 до 50% випадків злоякісних пухлин. Інші дослідники наводять розрахунки, відповідно до яких споживання хлорованої річкової води (порівняно з водою підземних джерел) може призвести до збільшення онкологічної захворюваності на 15%.
Із припинення військових дій на території Миколаївської області перед містом постане завдання відновлення системи водопостачання міста до довоєнного рівня.
Ідеальний кінцевий результат проекту
З метою доведення системи водопостачання до світового та європейського рівнів необхідно виключити хлорування води, а застосувати найефективніші методи підготовки води для водопостачання міста, серед яких особливо цікава система очищення, створена в Інституті колоїдної хімії та хімії води, яка з водопровідної брудної води робить генетично безпечну з подальшим покращенням якостей шляхом обробки води системою «Вега» Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ (В. В. Гончарук, Д. Д. Кучерук, А. О. Самсоні-Тодорів, В. Ф. Скубченко Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. О. В. Думанського, Київ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ) та шляхом структурування (віталізції) води, що був відкритий австрійським ученим Віктором Шаубергером, який присвятив себе багаторічним науковим дослідженням води від гірських та лісових струмків до вод річок Європи та миру.
Науково-технічне обґрунтування обробки води за здобутками Віктора Шаубергера
Автором та розробником методу структуризації (віталізації) є австрійська компанія «EWO Energie Wasser Optimierung GmbH». В основі методу структуризації (віталізації) води EWO лежать спостереження та вивчення природи, а також науковий підхід та досвід піонерів у галузі дослідження структури води, у тому числі Віктора Шаубергера, починаючи з XVII століття до сьогодні. За допомогою комбінування ряду процесів, методів та технологій, фахівці фірми EWO, змогли досягти практичних результатів в управлінні структурою води, зміні її та отримали ефект пожвавлення води.
Прозора ключова вода, з’являючись із глибин Землі, має цінні властивості та позитивну енергію. Ці властивості губляться на шляху проходження води від джерела до нашого будинку через труби та насоси.
Останнім часом досягнення EWO мають величезний попит. Вода, як довели вчені у процесі проведення різних дослідів, має інформаційну пам’ять, яку здатна передавати. Тому робота структуризатора (віталізатора) і заснована на цій унікальній здатності води. Під час контакту вода обмінюється інформацією: жива структурована вода передає свою пам’ять іншій воді, наприклад водопровідній, що оживляє її і робить корисною. Крім цього, використовуючи магнітні поля та процес турбулентності, можна стирати погану пам’ять води.
“Серцем” цієї установки є інтегрований турбулізаційний спіральний елемент, розроблений за методом Віктора Шаубергера. Він, створюючи турбулентне завихрення води в сильному потоці, аналогічному потоку струмка чи джерела, згідно з твердженнями автора, повертає воді дорогоцінну життєву енергію.
Вода як головне джерело життя набуває все більшого значення для здоров’я та доброго самопочуття всіх живих істот. На думку авторів розробки за допомогою серії приладів EWO можна зробити цінний внесок у вирішення проблеми постачання питної води у світовому масштабі.
Насоси, мотори, електромагнітні поля, високий тиск у трубопроводах та хімічні забруднення мають негативний вплив на макромолекули води, змінюючи їх. Завдяки турбуленції структура макромолекул води змінюється, завдяки чому відбувається стирання накладеної, шкідливої інформації та зменшення напруги на поверхні води.
Основне призначення приладів EWO – руйнація макромолекул води, що сформувалися під впливом різних зовнішніх факторів і формування нової молекулярної структури, схожої на структуру талої води.
Відфільтрована вода з крана, яка оброблена приладом «EWO», збагачується інформацією еталонної води і сама стає точно такою ж за своїми характеристиками.
У всіх приладах EWO зміна структури води досягається за рахунок трьох процесів.
- Вир (турбулентність за Віктором Шаубергером). Вода, що пропускається через прилад-водовіталізатор, закручується зустрічними потоками, утворюючи тим самим вирування, що нагадують річкові вири.
- Намагнічування. Внаслідок руху по приладу відбувається намагнічування води, внаслідок чого змінюється структура вапняку та іржі у воді (водопровідних трубах), що призводить до зменшення вапняних відкладень та іржі.
- Безконтактна передача оброблюваній воді інформації про структуру води для надання їй властивостей води гірських джерел. Одночасно змінюється напруга на поверхні, підвищується вміст кисню у воді, що також покращує її якість та смакові властивості.
Віталізатори води
Результатами впливу турбулізатора (віталізатора) на воду є:
- зменшення напруги на поверхні води;
- зменшення витрати хімічних миючих засобів, скорочення часу очищення;
- покращений смак води;
- тривале збереження властивостей води.
Віталізатори EWO випускаються у різних модифікаціях. Всі пристрої «EWO», незалежно від конструкції та призначення, мають металеву ємність, виготовлену із спеціальної нержавіючої сталі, всередині якої знаходиться еталонна структурована вода (надалі звана еталон), що є сумішшю декількох цілющих водних джерел, розташованих в Австрійських Альпах і на євро-азіатської рівнині. Еталон має природну впорядковану молекулярну структуру. Кожен віталізатор складається з корпусу, вхідного та вихідного отворів з різьбленнями або фланцевими з’єднаннями, для приєднання пристрою до стандартних труб існуючого водопроводу.
Нова структура обробленої води, збігається зі структурою зразка, має більш високу, в порівнянні з вихідною енергоємність, а за своїми властивостями та смаком збігається з талою водою з гірських джерел.
За даними розробників, вода, що пройшла через віталізатор, вкрай корисна для живих істот і рослин. Під дією такої води в системах опалення та водопостачання швидко руйнуються відкладення солей та іржі, а труби та арматура цих систем перестають корозувати.
У світі вже накопичено достатній досвід використання жвавої води у різних сферах:
- Будинки, квартири, готелі, лікарні, кафе, ресторани – жива, віталізована питна вода благотворно впливає на організм людини, тварин, рослин, гармонізує екологію житла, вода стане кращою на смак та свіжішою.
- Продукти харчування та їх виробництво – покращується смак хлібобулочних виробів, напоїв, соків, молока та сиру.
- У басейнах, ставках, озерах та водоймах повністю вирішується проблема екологічності та якості води.
- У сільському господарстві та садівництві підвищуються темпи зростання рослин їх життєздатність та врожайність, краще функціонування систем зрошення та поливу.
- Промисловість, будівництво, малий та середній бізнес – прилади пожвавлення води дають позитивний результат у всіх сферах. Це гірничий видобуток, збагачення руди, пральні, мийні станції, друкарні, виробництво цегли та бетону, комунальне господарство та прибирання сміття та ін. Жвава вода застосовується у системах охолодження в промисловості та побуті, системах опалення та кондиціювання. При цьому знімаються проблеми бактерій, відкладень накипу, корозії, водоростей, покращується теплообмінна функція обладнання, знижуються енергоспоживання та витрати на обслуговування.
Наведене вище свідчить про те, що з винятком із процесу підготовки води для подачі у водопровідну мережу хлорування та із застосуванням обладнання Української системи «Вега» та Австрійської EWO у міста Миколаєва є можливість вивести систему водопостачання міста на високий європейський рівень.
У зв’язку з тим, що мережі водопроводу міста вже існують, а віталізатори компанії «EWO Energie Wasser Optimierung GmbH» виготовляються для широкого ряду діаметрів трубопроводів, цілком реальним буде виготовлення та врізання вставок з віталізаторами у мережі існуючого водопроводу. Можливе й придбання ліцензії на виготовлення віталізаторів та вставок до них для розгортання виробництва цих пристроїв на підприємствах міста. При цьому повне виключення хлорування води водоканалом має бути здійснене на ранній стадії реалізації проекту.
Безперечно, що все одразу зробити неможливо, тому що на це знадобляться час і чималі кошти. Почати потрібно з малого:
- Розробити проект водопостачання міста врізанням вставок з віталізатами у водопровідну мережу.
- Розробити проект водопостачання автономних об’єктів із віталізувальними вставками підприємств харчової промисловості, які мають власні свердловини.
- Розробити проект водопостачання автономного об’єкта типу індивідуальний або багатоквартирний будинок з віталізуючими вставками перед будинком з наступними віталізаторами у водопроводах квартир.
Подібні проекти Австрійською компанією «EWO Energie Wasser Optimierung GmbH» вже розроблено та реалізовано. Війна в Україні, розв’язана російськими агресорами, розкидала багатьох громадян України по всій Європі. Серед тих, хто виїхав за кордон, є, зокрема у Відні, випускники НКІ, Могилянського та Віденського Університетів, які досконало володіють німецькою та іншими мовами. Є й фахівці, які мають багаторічний досвід роботи у промисловості та фінансових структурах, які змогли б представляти м. Миколаїв у відносинах із «EWO Energie Wasser Optimierung GmbH».
Яку воду доцільно брати за вихідну?
При прийнятті стратегічно важливого рішення про виключення під час підготовки води для подачі у водопровід м. Миколаєва її хлорування необхідно розглянути варіанти прийняття доступної для міста води за вихідну. Багато тисячоліть людина використовувала природну воду – ту, яку створила необроблену природа. Є думка фахівців: що краще пити вихідну дніпровську воду, попередньо її прокип’ятивши, ніж хлоровану водопровідну. Це думка автора нового ДСТУ на питну воду академіка НАНУ Владислава Володимировича Гончарука. Новий, передовий ДСТУ на питну воду, розроблений під його керівництвом Інститутом колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського, визначає, що таке безпечна вода для людини.
Що головне у воді? Її вплив на наші клітини. А ще гарна лише та вода, яка весь час у русі. Якщо у криниці вода не проточна, що відбувається? Вона загниє. Артезіанські води – якраз у безперервному русі, і тому їх можна пити без побоювання.
В реальних умовах доцільно прийняти за вихідну воду річки Дніпро та артезіанських свердловин. Обробку води хлоруванням припинити як шкідливу для здоров’я людей. Доцільна обробка води системою «Вега» або залишати її як природну воду Дніпра. Наразі керівництвом міста відпрацьовано порядок забезпечення населення питною водою з артезіанських свердловин за допомогою багатьох пунктів роздачі води. Вода подається в тару споживачів та підприємств, які постачають питну воду. Частина свердловин, що діють, підключені через мережі водоканалу.
Фінансування проекту
Відсутність фінансів занапастила багато навіть геніальних проектів. Цей проект, у зв’язку з перевіреністю викладених методів та застосуванням віталізаторів практично у всьому світі, є безризиковим. Питання фінансування проекту важливе для його прийняття із самого початку. Робоча схема врізання вставок з віталізаторами може бути розроблена спільними зусиллями фахівцями міськводоканалу та представниками авторського колективу. Вартість кожної вставки визначать спеціалісти EWO Energie Wasser Optimierung GmbH. Вартість робіт із врізання вставок повинна бути визначена під час розробки робочої схеми.
Тепер безпосередньо про фінанси
- Реальним джерелом фінансування проекту є держбюджет України, який може виділити необхідні кошти на відновлення системи водопостачання міста від збитків у зв’язку з війною.
- Можливе отримання пільгового кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку на 10-15 років під гарантії держави.
- Це дуже несподіваний варіант, але все ж таки…
Реальним є фінансування з бюджету міста у розмірі до 1 млрд. гривень за рахунок раніше зайво зібраної плати за землю за неправильною нормативною грошовою оцінкою, розрахованою із застосуванням неправильної індексації витрат на облаштування міста у техдокументації, затвердженої у 2012 р.
Міський бюджет з 2012 р. через введення в дію нової нормативно-грошової оцінки землі (НГО) перевищив у три рази розмір правильної плати, з правильною індексацією НГО, зайво отримав гроші у період з 2012 р. до 2020 р., які на підставі Податкового кодексу України підлягають поверненню.
Рішення міської ради щодо затвердження техдокументації НГО від 2012 р. було скасовано Миколаївським окружним адміністративним судом у 2020 р. Його рішення, у свою чергу, було скасовано Одеським апеляційним адмінсудом, а касаційна скарга щодо скасування цього рішення «зависла», її не розглянуто до цього дня. Одеський апеляційний адмінсуд визнав, що позивач перевищив терміни звернення до суду, хоча ці строки позивачем були витримані. Відлік терміну оскарження позивач прийняв за датою листа заступника міського голови від грудня 2018 р., в якому повідомлялося, що міська рада ніколи не затверджувала та не публікувала рішення міської ради щодо затвердження НДО земельних ділянок, що суперечить Закону України «Про оцінку земель» та ст. 19 Конституції України.
Необхідно дочекатися остаточного рішення Верховного суду України або відкликати клопотання міського голови про апеляцію. Ціна питання – приблизно 1 млрд. грн. яких цілком достатньо на реалізацію проекту у будь-якому з варіантів.