24 січня – день народження нашого славетного земляка Юрія Макушина. Місто вітає талановитого миколаївця.
Він народився 1935 року в с. Вороново Томської області. В ранньому дитинстві залишився сиротою: померла мати, батька було репресовано. Юрія виховувала старша сестра. з нею 1946 року переїхали до Миколаєва. Спочатку хлопець жив з батьком у Широкому Лані, де навчався у школі. Після сьомого класу Юрій вступив до Миколаївського фабрично-заводського училища № 1. Після його закінчення працював столяром-верстатником. 1954 року з першим ешелоном добровольців поїхав на цілину. Звідти пішов служити в армію. Під час служби писав портрети товаришів-солдатів. Після армійської служби працював малярем-живописцем на заводі ім. 61 комунара. У 1961 – 1971 роках навчався у Ленінградському художньому училищі ім. В. О. Сєрова та Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю. Рєпіна (майстерня професора М. К. Анікушина) за спеціальністю «Художник-скульптор».
Після закінчення інституту повертається до Миколаєва, працює скульптором у Миколаївських художньо-виробничих майстернях (з 1975 року – Миколаївський художньо-виробничий комбінат). Член спілки художників України з 1975 року. З 1991 року Юрій Андрійович Макушин – директор ПП «Скульптура». З 1998 року викладає в Миколаївській філії Київського Національного університету культури і мистецтв, доцент, професор і педагог кафедри реставрації та графічного дизайну.
Юрію Макушину пощастило як нікому, бо чимало його творінь за життя митця стали знаними й улюбленими в нашому краї. Чи можна уявити нашу Миколаївщину без чудового пам’ятника Сталевому солдату на кургані Слави, що в Новій Одесі, без погруддя Тараса Шевченка в Баштанці, без меморіалу на честь революційного романтика лейтенанта Петра Шмідта в Очакові?
Юрій Андрійович Макушин вніс значний вклад у скульптурний дизайн Миколаєва. Це скульптура «Прометей», пам’ятники М. П. Леонтовичу, Юрію Макарову, пам’ятник і меморіальна дошка поету О. С. Пушкіну та інші. Їх багато, і не тільки виконаних самим Макушиним, а й спільних із дружиною Інною Макушиною. Це Мауглі з Багірою біля Миколаївського зоопарку, Коник-горбоконик у Дитячому містечку «Казка», меморіальні дошки, присвячені Миколі Аркасу і Марку Лисянському та багато інших чудових пам’яток. Зроблено немало. Приємно, що продовжувачем справи батьків став син Віктор. Батько та син – автори пам’ятника першобудівничому Миколаєва бригадиру М. Фалєєву, що в центрі міста, біля міської ради.
Різні матеріали, різні напрямки, і все це – майстерні, натхненні та талановиті твори Юрія Макушина. У роботах використовує переважно граніт, дерево, бронзу, мідь, сталь.
Він багато працював над портретами городян, близьких йому по духу, знайомих, друзів. Таким роботам властива особлива теплота, натхненність. Портрети художника О. К. Приходька, мера В. Д. Чайки, журналістів Б. Л. Арова та Ю. М. Агеєва, директора краєзнавчого музею Л. Д. Хлопинської, поета Дмитра Кременя та багато інших – прекрасна скульптурна галерея гідних громадян Миколаєва.
2002 року вся сім’я Макушиних була удостоєна звання «Городянин року» в номінації «Мистецтво» щорічної загальноміської програми «Людина року. Городянин року», «Людина року Миколаївщини – 2009» в номінації «Мистецтво». 2010 року за розвиток мистецтва на Миколаївщині, збереження пам’яті видатних миколаївців нагороджений дипломом Великого Магістра скульптури від управління культури Миколаївської облдержадміністрації та обласної організації Спілки художників України.
Член Національної спілки художників України (1975), заслужений художник України (1981), народний художник України ( 2015).
Текст – обласна дитяча бібліотека ім. В. Лягіна.
На фото: з дружиною Інною Макушиною; з сином Віктором Макушиним.