Цієї осені та зими російські війська, ймовірно, знову атакуватимуть енергетичну інфраструктуру України. Наша ППО підготовлена та зможе впоратися з цим викликом, але точно не можна гарантувати, що вона відіб’є всі 100% ворожих ударів.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна “Новий сезон. Чи готова українська ППО відбивати російські удари по енергетиці”.
Вже кілька місяців поспіль представники української влади просять у партнерів про постачання додаткових систем ППО, щоби відбивати російські ракети та дрони.
Дані й української, і іноземних розвідок вказують на те, що цього року РФ знову зробить ставку на руйнування нашої енергетики. З огляду на те, що по містах країни уже стартує опалювальний сезон, ймовірно, нову кампанію російських терористичних обстрілів слід очікувати вже в найближчі тижні.
Проте тогорічна інтенсивна осінньо-зимова кампанія не пройшла безслідно як для Росії, так і для нас.
Так, у квітні цього року з витоків секретних документів Пентагону стало зрозуміло, що в України закінчуються радянські зенітні ракети до комплексів протиповітряної оборони С-300 та Бук-М1.
Це, зрештою, підтверджують і представники військово-політичного керівництва України. За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, є серйозний дефіцит як зенітних ракет до радянських комплексів, так і запчастин до них.
У тих же витоках Пентагону було вказано, що задля покращення стану української ППО США планує запустити проект “FrankenSAM” (комбінація слів “Франкенштейн” та “ЗРК”). Нещодавно західні ЗМІ розкрили його деталі.
Як повідомлялося, американським та українським інженерам вдалось адаптувати БУКи для використання з американськими ракетами RIM-7. У рамках цього проекту фахівці змогли також створити імпровізовану зенітно-ракетну систему під ракети AIM-9M Sidewinder. Ймовірно, ці рішення дозволять дещо покращити стан української ППО, але напевно не стануть панацеєю. Про якусь схожу схему для комплексів С-300 поки невідомо.
Варто зазначити, що проблема дефіциту радянських зенітних ракет стоїть так гостро тому, що С-300 та Бук-М1 все ще становлять базу українського ППО. Згідно з даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), який складає щорічний огляд The Military Balance, на момент російського вторгнення Україна мала близько 250 пускових установок С-300 різних модифікацій та орієнтовно 70-80 пускових до комплексу Бук-М1.
Відтоді, за підрахунками порталу Oryx, Росія змогла знищити лише 66 пускових до С-300 та 15 – БУКів. Це тільки ті дані, які були підтверджені за допомогою вивчення фото та відео, однак вони дозволяють змалювати приблизний стан речей.
Вся та кількість західних систем, яку надали партнери, не співставна з наявним парком С-300 та БУКів, до яких, однак, у нас критично мало протиракет. Хоче з деякими комплексами, які передають Україні, є схожі проблеми. До того ж у нас надто мало систем великої дальності на той випадок, якщо Росія вирішить атакувати наші енергооб’єкти “Іскандерами”, “Кинжалами” чи ракетами Х-22.
“Те, що нам передали, не може поки замінити кількісно ті С-300 чи Буки, які в нас є. Обчислення станом на 2016 рік показували, що для нас надто мало навіть 60 дивізіонів ЗРК. Навіть з таким перекриттям у нас залишались сліпі зони. Тобто навіть якщо моделювати, що нам передали NASAMS та Iris-T у кількості еквівалентній, щоб замінити наявні у нас С-300, сліпі зони в нас залишаться все одно. Тому нам треба всього якомога більше, і цього все одно буде недостатньо”, – пояснив експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express Іван Киричевський.
Одним із рішень в умовах недостатньої кількості ЗРК стало створення мобільних вогневих груп, які захищають Україну насамперед від “Шахедів”, а також за можливості намагаються вражати й ракети.
Тож відповідь на питання, чи готова українська ППО до можливих осінньо-зимових атак – готова рівно настільки, наскільки це дозволяють наявні ресурси. Адже, за словами, експерта, попри приріст у якісних показниках, у нашої протиповітряної оборони усе ще залишаються прогалини у кількісному покритті.
Як повідомлялося раніше, протягом останнього місяця росіяни накопичують ракети, передусім “Калібри” та Х-101. Наприкінці серпня РБК-Україна робило детальний аналіз, скільки й чого зараз здатна виробляти Москва, а також які у неї можуть бути запаси. Загалом на місяць Росія може виробляти до 120 ракет різних типів, які стріляють на дальність у понад 500 кілометрів.
Один із невтішних для України моментів – це те, що противник зміг наростити виробництво балістичних ракет. Інший тривожний фактор – росіяни зуміли налагодити в себе виробництво “шахедів”. І зважаючи на те, що лише за вересень ними було випущено понад 500 так званих “Герань-2”, то з цим типом дронів особливих проблем ворог не має.
Україна зможе впоратися з тим викликом, який, ймовірно, кинуть росіяни. Але точно не можна гарантувати, що наша ППО відіб’є всі 100% ударів. І насправді, на це не була б здатна жодна з країн світу, якби їй довелось зіткнутися з такою інтенсивністю ракетних та дронових атак.
Удари РФ по енергетиці
Минулої зими РФ вдалася до масштабних обстрілів по енергосистемі України, що змусило “Укренерго” запроваджувати екстрені та планові відключення електроенергії. Перші відключення, наприклад, відбувались коли виникала необхідність збалансувати енергосистему на більшу потужність.
Як розповідав міністр енергетики Герман Галущенко, в Україні можливі відключення світла у цей осінньо-зимовий період у 2023-24 роках у разі ударів російських окупантів по об’єктах енергосистеми. Втім, вони не будуть тривалими.