«Летючі танки», якими так пишається російський оборонпром, тепер воюють проти російський загарбників

11:20

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

Один із таких танків Т-80 БВМ, що “затрофеїла” 93 бригада Холодний Яр, опановує його командир Олександр, повідомляє Генштаб ЗСУ з посиланням на службу зв’язків з громадськістю 93 ОМБр “Холодний Яр”.

«До початку повномасштабної війни я був інструктором у навчальному центрі «Десна», – розповідає Олександр. – По мобілізації потрапив до лав 93-ї. У Десні я їздив на танках Т-64, Т-72. Також там були і танки Т-80, але старі моделі. А це – новітня модель Т-80 2020 року випуску. Вночі тепловізори на ньому гарно працюють. Видимість – до 5 кілометрів. На відстані до 3 кілометрів взагалі усе видно вночі – спостерігаємо іноді, як кабани бігають по полю. Танк, який ми забрали у окупантів, дуже хороший. Він вже став у нагоді під час важких боїв на Ізюмському напрямку.

Нашу попередню машину Т-64 росіяни вразили у радіатор. На щастя, вона виїхала з позицій, екіпаж вдалося врятувати. Та зараз танк потребує ремонту. Тому пересіли на трофейну техніку.

Зараз війна інша, не така, як у першу фазу – більш потужна, артилерійська. За нами постійно полюють росіяни, накривають артою 152 калібру, “градами”, мінометами. Біля наших позицій постійно літають російські Орлани, зависають, а потім іде артилерійський обстріл, який Орлан коригує вліво-вправо. Нам доводилося постійно змінювали позиції та, фактично, жити у танку. У нас просто не було іншого вибору, щоб вижити. Під час запеклих боїв жили так півтора тижні. З танку не вилазили ні в день, ні в ночі.

Під Києвом та Сумами окупанти зрозуміли, що взяти нахабством не вийде. Вони просто не пройдуть цими великими колонами. Тому вони почали тероризувати нас артою, авіацією. Одного разу по наших позиціях випустили Іскандер, але, на щастя, не вибухнув.

Та нас теж просто так не візьмеш. Ті ворожі танки, які ми бачили на власні очі, вже не їздять. Знищували їх на відстані до 4 кілометрів. Були серйозні танкові дуелі. В один із нещодавніх боїв ми вистрелили у ворожий танк на відстані 3300 метрів, підпалили йому двигун, після чого з нього пішов чорний дим, а потім здетонував боєкомплект.

Я буду до останнього захищати Батьківщину, поки не виб’ємо ворога повністю. У мене сину 10 років, а донька зовсім маленька – 3 травня було 11 місяців. Це моя мотивація – захист рідної землі та власної родини!».