З втратою можливості відпочинку на узбережжі Чорного моря перед миколаївцями постало питання проведення уік-енду “біля води”. Найкращим місцем був визнаний Тилігульский лиман. Однак масове відвідування Великої Української коси (Чилової) – локації, яка не пристосована до прийому великої кількості машин і людей, впливають на екологію місцевості.
Ось який пост був розміщений на фейсбучній сторінці Інни Тимченко – одного з відомих миколаївських екологів.
“Останнім часом коментувала національним та іноземним ЗМІ про вплив підриву Каховської дамби на довкілля, зокрема, на дику природу та природно-заповідний фонд.
Чомусь так виходить, що нам легше охати про наслідки вже невідворотних подій, ніж зберігати те, що лишилось.
З одного боку, зрозуміло, що людям необхідний відпочинок. З іншого, люди хочуть керувати природою, захоплювати дикі куточки – і це є неприпустимо, особливо зараз.
Але одні куточки вже захопили орки, інші – знищують, а інші ми не можемо зберегти.
Що ми отримаємо після такого туристичного сезону на Тилігулі:
– зруйнований та пошкоджений рослинний покрив, який утримує косу ;
– зруйновані оселища ендеміка Морківниці Прибережної (наразі місця її зростання повністю атакували машини, намети і генделики “Тилігул Клабу”);
– порушення місць гніздування та годування птахів (невідомо, чи в такий “всетилігульський генделик” прилітатимуть птахи);
– забруднення лиману (в будь-якому разі воно неминуче).
Одним словом, вся природна цінність коси знищиться внаслідок бажання заробити на ній гроші, те саме ми проходили з Кінбурном.
Що могла б зробити влада та керівництво регіонального ландшафтного парку “Тилігульський”:
1) розрахувати рекреаційну ємність, прописати та затвердити правила охорони на косах та інших рекреаційних ділянках,
2) спільно з громадою знайти місце та облаштувати кемпінг, стоянку (з можливістю громаді зароблять гроші), узгодити можливі місця встановлення кафе та ін., а до коси – пішки.
Чому це реально? Тому що так стояв колись гарний ресторанчик “Равликова ферма”. Але господар в цьому році теж переніс свій бізнес саме на Українську косу. До речі, великий намет “Равликова ферма” і маленький такий самий намет – біля адміністративного будиночку РЛП “Тилігульський”.
І після того вже обмежити в’їзд автотранспорту на косу, хоча б починаючи з озера до кінця коси та біля узбережжя.
Натомість, що зробили:
– хотіли встановити шлагбаум, не подбавши про альтернативи (щоб просто знімати кошти з авто);
– перенесли бізнес та побудували новий саме на косі, до самого кінця коси (!);
– провели підземні комунікації по всій косі;
– залишили сміття;
– поставили біотуалети прямо біля води;
– відсутній повністю контроль з боку парку.
І все, що там відбувається, є зі згодою парку.
Хто слідкує за в.о. керівником РЛП Олександром Дьяченком, то бачили, скільки він писав та знімав, як такі-сякі підприємці забруднюють землі сміттям, будують там, де не треба, виловлюють рибу, розробляють кар’єри, – а сам дозволив ось таке безчинство на ДУЖЕ цінній (на сьогодні – після підриву ГЕС особливо) природній ділянці. Тепер очевидним стають багато речей.
Подали звернення всюди, де тільки можна, поки відповідей не маємо. Але будемо боротися, наскільки це можна. Дуже важко усвідомлювати, що ми добиваємо те, що треба берегти.
Чекаємо на відповіді від:
Державна екологічна інспекція України
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА”.