Короткий пост – вірніше, просто коментар до світлини з деревами-обрубками на Соборній – викликав жваве обговорення у фейсбуці. Причому, до дискусії долучилися як миколаївці, так і мешканці інших міст та країн, які мають відношення до Миколаєва та небайдужі до того, що коїться в прифронтовому героїчному місті.
Спробую узагальнити висловлені думки і поділюся своїми. Отже, абсолютно згодна за пані Наталією, яка ділиться: «Зараз наш Ніко дуже красивий. Коли я бачу квітучі каштани та акції, зелене вбрання здорових, розкішних дерев – я закохуюсь в нього знову». Я так само захоплююся нашими велетнями-каштанами біло-рожевої краси, символами міста (незважаючи на те, що Київ вважає це дерево своїм). І запашними красунями-акаціями, які зазвичай більше асоціюють з Одесою. Миколаїв не менш, ніж Одеса, – місто акацій. Саме наш Сергій Таращук переклав на українську відомий романс:
Нам цілу ніч соловейко наспівував,
Місто мовчало і бачило сни…
Дивнії грона акації білої –
Наші серця чарували вони.
Добре, що хоч ці дерева-символи ще не зрубали. Тоді було би все взагалі печально. Рубають та знищують в Миколаєві постійно тополі та платани, та і все, що підвернеться. Пані Інна заявляє: «Вони (мається на увазі – влада) ненавидять тополі і платани. …Платани то наберуть біомасу з часом, тільки дерева вже будуть ослаблені…»
Ну, ось не подобається тим, хто ухвалює рішення про вирубку тополь та платанів, природний процес квітнення. Бо ж з дерев щось сиплеться і комусь це заважає. Що можна зробити? По-нашому, по-миколаївські, – втрутитися в природний процес. Порубати все. Як це знайомо, як це по-совдєпівські – приручити природу під себе. А не спробували поливати вулиці, або ж тими подарованими іноземними донорами пилососами прибирати залишки цвітіння? Чи просто якось пережити один тиждень на рік?
Втім бачила, як тими пилососами орудували у страшенний вітер. Розпиляючи природну пилюку додатковими засобами. Так само, як і дерева поливають у дощ. Просто якесь знущання. А пані Антоніна наводить німецький приклад у вигляді світлини догляду за деревами. «Платани в центрі міста Вертгайм-ам-Майн, Німеччина. Жодного сміття від них у будь-яку пору року». Все, виявляється, доволі просто.
Ще одна Наталія ділиться світлинами з Ліону, де кліматична зона дуже схожа на нашу, але платани ніхто не ріже. Вони живуть, дають тінь і доживають свій повний природний вік. Так само ставляться до дерев в сусідній Одесі. Деревам дають всі шанси спокійно жити собі до старості і радувати містян та гостей Південної Пальміри затишними куточками з тінню та морським повітрям, яке відчувається в будь-якому районі Одеси. Ніколи ніде в Одесі не бачила дерев-обрубків. Бо кожне дерево тут має свій інвентаризаційний номер, про кожне – є інформація у відкритому доступі зі своєю історією та описом стану.
Обнадійливо звучить коментар депутатки обласної ради пані Алли: «Далі вбивати дерева та здоров’я мешканців міста зупинили, кримінальні справи відкриті (сподіваємося на те, що робітники поліції розуміють, що екологія та стан здоров’я громадян, яке від екології залежить, зараз – це не пусті речі, враховуючи зміни клімату та загальний стан повітря). В ДЖКГ кажуть, що “Правила обрізки дерев” – в роботі, обіцяють скоро запропонувати на розгляд. Як запропонують, – обов’язково повідомлю».
…Я в себе на дачі висадила саджанці павловнії (дісталися від друзів). Так, це не «наше» дерево, але прекрасно адаптується. Павловнію часто розглядають як панацею від змін клімату та знеліснення, адже рослина справді інтенсивно засвоює вуглекислий газ і дуже швидко росте.Дерево витримує різноманітні типи забруднення, може зростати на різних типах ґрунтів і легко відростає після пошкоджень. Така швидкість росту можлива завдяки ефективному поглинанню вуглекислого газу з атмосфери. У той час, коли один гектар більшості видів деревних рослин поглинає від 0,4 до 3,8 тон вуглецю, то павловнієве насадження утилізує 41,2 тонни.
Лише за один тиждень з моменту висадження дерево вже дало перші листя. Бачу, що по місту її також висаджують. Але – це просто варіант. Не рубайте дерева, які вірою та правдою чесно «прослужили місту»!