З 1 по 8 жовтня в Миколаєві відбувався XII+I Відкритий театральний фестиваль “Homo Ludens” (“Людина, що грає”) . Нагадаємо: цей міжнародний театральний конкурс-фестиваль започаткували в нашому місті 2006 року. До 2016-го його проводили щорічно, а з 2019-го – з періодичністю раз на два роки. Це Свято Мельпомени добре відомо в Україні – в ньому брали участь численні українські театри, долучалися і європейські.
Цієї осені учасниками фестивалю були колективи з Києва, Одеси, Ужгорода, Житомира, Херсона, Кривого Рога, Кропивницького, Хмельницького, Рівного, Мукачева. Дистанційно приєднались іноземні колективи з Болгарії, Грузії, Литви та Польщі.
Протягом восьми фестивальних днів на миколаївських сценах учасники представили 11 вистав. Ще 14 колективів взяли участь у фестивалі дистанційно, зігравши на власних сценах. Журі оцінювало їх за відеозаписами.
“Прозвучали” вистави, різні за тематикою та жанрами: були тут “сповіді спустошених душ”, трагедія абсурду, трагіфарс та іронічна драма, кухонний трилер та музична казка для дітей. Та, безумовно, були постановки, присвячені сьогоднішній війні. Театр з Хмельницкого показав інтерактивну виставу-перформанс “МАРІУПОЛЬ# НАДІЯ_НА_СВІТАНОК”. Театр “Голоси” (м. Київ) познайомив зі своєю театральною роботою під назвою “AZOVSTAL. The voices “.
Проста українська скіфська баба
Серед філософських, патріотичних, історичних вистав глядачі побачили постановки “Юда” за п’єсою Лесі Українки “На полі крові” (Херсонський академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша); “Заборонений” (історія боротьби Василя Стуса) у постановці Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру ім. Марка Кропивницького; “Земний монолог” – про творчість і життя нашого земляка, видатного українського поета Дмитра Кременя (Миколаївський академічний художній драматичний театр).
Безумовно, зворушливою подією став перформанс бібліотечного імерсійного театра «БІТ» (Центральна міська бібліотека імені Марка Кропивницького, директорка Інга Хоржевська) – його колектив показав виставу «Тепла лампова хунта», створену за віршами нашого земляка, відомого українського поета Гліба Бабича, який загинув на фронті.
Цього року Миколївський художній драмтеатр здійснив постановку дуже цікавого твору – за романом “Доця” відомої української письменниці Тамари Горіха Зерня. Моновиставу “Проста українська скіфська баба” (роль втілила актриса театру Марина Васильєва) вже з успіхом показали на різних сценах України. Гаряче її прийняли і на фестивалі “Homo Ludens” – ця вистава закривала театральне свято.
Окрім вистав, учасники фестивалю були запрошені на різні цікаві та корисні заходи: відбулися творчі зустрічі з драматургами, презентації книг та автограф-сесії. Викликала інтерес Третя міжнародна науково-практична конференція “Театральна педагогіка у час воєнного та післявоєнного станів: ІСТОРІЯ, СУЧАСНІСТЬ, МАЙБУТНЄ”.
Безумовно, родзинкою свята стала зустріч миколаївців з Тамарою Горіха Зерня, яка була запрошена до Миколаєва у зв’язку з прем’єрою та фестивалем “Homo Ludens”. Нагадаємо: пані Тамара – лауреатка премії «Книга року ВВС» 2019 року («Доця»), лауреатка Шевченківської премії 2022 року.
Зустріч з письменницею Тамарою Горіха Зерня (друга зліва)
Традиційно оцінювали фестивальні роботи експертні ради – основна та альтернативна: одна складалася з театральних діячів України та зарубіжжя, а друга – з миколаївських журналістів.
Очолював журі – також за давньою традицією – поважний професор з Києва, кандидат мистецтвознавства Василь Неволов, який є своєрідним оберегом миколаївського фестивалю… Він брав участь в усіх 12-ти фестивалях “Homo ludens”!
“Кожен театральний колектив, включаючи найменші, тільки народжені війною, – приніс на цей фестиваль своє відчуття часу, свою наповненість… І разом вони створили такий дивовижний букет, таку потугу підтримки єдності й спротиву, що ствердили головну думку: ми вже, по суті, мистецьким фронтом виграємо війну”, – поділився своїми думками Василь Неволов.
Керівниця літературно-драматургічної частини Миколаївського академічного художнього драматичного театру, акторка Марина Васильєва також виразила свої враження: “До початку повномасштабної війни в нашому театрі не існувало “сцени в укритті”. Але саме покази вистави на цій сцені додають особливого відчуття: попри те, що у нас відбувається фестиваль такого міжнародного рівня, – у країні йде війна. І ми пишаємось тим, що деякі колективи – хмельницький театр, криворізькі колективи, і наш театр також – доєдналися до участі у фестивалі саме із воєнною тематикою. Низький уклін їм за це”.
Цікаво почути і думку молодих учасників фестивального свята. Для Павла Осікова (Кривий Ріг) та Андрія Богуна (Херсон) це був перший міжнародний фестиваль в житті. Вони навіть не знали, пощастить їм прийняти в ньому участь чи ні. Але миколаївці завжди підтримували молоді таланти.
“Сам факт того, що ми сюди приїхали (не без пригод, я думаю, як і кожний, хто діставався Миколаєва), – це неймовірно. Попри те, що тут були “прильоти”, фестиваль все одно відбувся… актори грали, глядачі приходили. І це дуже круто, що в такий непростий час люди об’єднуються… їх об’єднує і театр, і мистецтво”, – відзначив Андрій Богун.
Вистава херсонського театру “Юда”
Церемонія нагородження відбулася на “Сцені в укритті”. Серед дипломантів було чимало миколаївців. Дипломом “за єднання театральних колективів” нагороджений директор-художній керівник Миколаївського академічного художнього драматичного театру, заслужений діяч мистецтв України Артем Свистун.
Диплом “За оригінальність режисерського рішення” отримав заслужений діяч мистецтв України, постановник вистави “Наше містечко” миколаївського драмтеатру Євген Курман.
Дипломом «Мистецька подія фестивалю» відзначено бібліотечний імерсійний театр «БІТ» Центральної міської бібліотеки імені Марка Кропивницького та його перформанс за віршами Гліба Бабича «Тепла лампова хунта».
Кращою виставою про війну визнано моновиставу «Проста українська скіфська баба» (драматургія – Марина Васильєва, режисер Артем Свистун). Окрім цього, Марина Васильєва відзначена дипломом за найкраще виконання жіночої ролі в цій виставі.
Після завершення фестивалю колективи-переможці отримали дипломи від обох складів експертних рад. Десяти українським та чотирьом іноземним театрам, що брали участь, дистанційно надали звання лауреатів “Homo ludens”.
Якщо ви бажаєте дізнатися більше про фестиваль, рекомендуємо звернутися на фейсбучну сторінку нашого фотохудожника, журналіста (до речі, він також є головою альтернативного журналістського журі) Ігоря Єрмолаєва, який щоденно впродовж 10 днів публіковав “Хроніки міжнародного театрального фестивалю “Homo Ludens XII+I” і розповідав про вистави театрів-учасників.
Наталія Христова.
Фото Ігоря Єрмолаєва.