Польське ТБ показує, як іскандер б’є по Броварах! В мене там працює друг нейрохірург, з яким я в Києві проходив інтернатуру. Пишу йому: «Женя, ти живий?» Відзвонює: «В нас тут біда, 5 діб без сну, поступають і дорослі, і діти, 6-місячна дівчинка сьодні поступила з травмою черепа, операційна медсестра втекла, асистує мені дружина (палатна медсестра), діти наші сидять в подвалі з братом, хлопці – 7 і 4 роки! Руки опускаються».
Питаю: «Чим тобі помогти, чого бракує?» Відповідає: «Мені б налобний фанар тепер пригодився, нам світло часто вирубають під час операції!!! Хірургічний, з оптикою, і гемостатический матеріал дуже треба, бо під час трепанації нема чим кровотечу спиняти (він дорогий, в Україні і в мирні часи з ним проблеми».
Відповдаю: «Женя! Я тебе почув, тримайся».
Набираю відразу начальницю оперблоку своєї лікарні у Варшаві. Пояснюю, так і так – така історія, вона каже, що завтра відзвонить.
О 8:30 ранку дзвінок: «Приїдь, забери, я тут дещо назбирала».
О 8:50 приїжджаю: дивлюся – дві піраміди з ящиками вище мене.
Я питаю: «Що там?» Розказує, що там: «Трохи назбирали, шо було»! Я питаю: «А гемостатичних матеріалів скільки?» Каже: «Штук 10, що було».
Привожу все додому, розпаковую: там 20 упаковок по 20 шт в пачці (на 100 операцій!) ниток хірургічних річний запас, багато інших супердорогущих матеріалів, судинні кліпси, які коштують, як збитий літак, степлєри для зшивання рани, і ше велика кількість розходників – на око всього на пару тис. євро!
Головна тавматологічна лікарня Варшави віддала все це безплатно! І не задавала ніяких питань.
Знайомий нейрохірург в Варшаві дзвонить і каже: «Знайшов для тебе оптику з підсвіткою, колега просто віддає свою снайперську дорогущу оптику по першому проханню».
Посортував все за три 3 години, спакував, підписав.
Знайшли з другом бус, яким польський хлопець повезе цю допомогу на кордон.
Інший друг знайшов рацій для тероборони на 4 тис. євро! Домовилися за експрес-коридор через польських прикордонників! Всі допомагають, працюють як годинник, питань ніхто не задає.
На кордоні в нейтральній території посилку перевантажили в свій бус волиняни і женуть то все на Київ. Друзі по телефону запевняють: «До Броварів довезем, даю слово!» А у телефоні свист куль на фоні розмови.
Якшо все складеться за планом, мій друг нейрохірург-герой дістане матеріали, якими зможе рятувати дальше життя поранених, а тероборона – точно відстрілювати орків.
Новостворений Варшавський округ тилового забезпечення ЗСУ докладає зусиль для нашої перемоги!