Археологічні зали краєзнавчого музею оновились та поповнились експонатами

14:37

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

У Миколаївському обласному краєзнавчому музеї поновили роботу комплексу археологічних зал. П’ять приміщень через обстріли з боку російської армії та пошкодження були недоступними для відвідувачів з лютого 2022 року.
Під час повномасштабного вторгнення в приміщення краєзнавчого музею шість разів влучали снаряди та їх уламки. Музей призупинив свою роботу наприкінці лютого 2022 року. Перші після перерви відвідувачі зайшли у березні 2023-го. Музей працював, показуючи тимчасові виставки, проводячи невеликі цікаві заходи для дітей і дорослих.
Археологічний комплекс почали відновлювати три місяці тому. Участь брали наукові співробітники, художники та археологи. “Дуже багато було зроблено ремонтно-реставраційних робіт, тому що, на жаль, під час обстрілів деякі речі були зіпсовані і вимагали втручання реставраторів”, — розповіла провідна наукова співробітниця Миколаївського обласного краєзнавчого музею Наталя Гаркуша.
На відкритті оновленої експозиції
 В археологічних залах розмістили експозицію, яка розповідає про життя людей на території сучасної Миколаївщини від епохи верхнього палеоліту до середньовіччя. Представлено 4650 експонатів.
“Серед усього, що тут є, я рекомендую звернути увагу на колекцію чорнолакової кераміки, скіфський матеріал з розкопок курганів, також сарматський матеріал з розкопок курганів… Безумовно, шикарна колекція – з городища Дикий Сад, колекція знарядь з бронзи”, — відзначив заступник директора краєзнавчого музею Валерій Чернявський.
 Під час робіт виникла ідея змінити та доповнити експозицію. Вирішили показати макет давньогрецького торговельного судна – залишки цього судна миколаївські археологи знайшли на піщаному дні Кінбурнської косі у 2014-2015 роках. Використавши автентичні розміри 13-метрового корабля, по кресленнях відтворили приблизно його половину.
Цікаві підробиці про старе судно розповів археолог Олександр Смирнов.
Виявляється, екіпаж з трьох-чотирьох купців прямував з острова Кос, проходив через Аттику, через Афіни; потім минав територію сучасної Туреччини – Босфор і Дарданелли, з заходом до Сінопа. Далі йшов маршрутом із заходом до Кавказьких гір (це сучасна Грузія, Колхіда); потім на його шляху був Крим і згодом – Ольвія. За словами археолога, купці традиційно везли сінопські та колхідські амфори.
Дуже цікавий експонат – античний кратероподібний сосуд, який представлений у нашому музеї. Аналогів йому немає в інших музеях світу. “Скоріш за все, до Ольвії їхала спеціальна посудина, виготовлена митцями з Аттики для ольвійських храмових комплексів”, — вважає Олександр Смирнов.