Від Миколаєва до Парижа разом із художником Леонідом Інглезі та фахівцем музею Ганною Макушиною

21:07

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

Миколаївський журналіст Анета Рашевська продовжує робити серію програм про наш художній музей ім. Василя Верещагіна. Цього року музей відзначає своє 110-річчя.

 

В Миколаївському обласному художньому музеї імені В.В. Верещагіна зберігаються роботи миколаївського художника Леоніда Васильовича Інглезі ( 1878 – 1972 ).
Леонід Васильович Інглезі народився у Миколаєві 29 квітня 1878 року.
Він – представник миколаївської гілки великої родини успішних комерсантів грецького походження. Його батько – купець Василь Інглезі був великим власником нерухомості у Миколаєві.
Леонід Інглезі закінчив Миколаївське Олександрівське реальне училище, Московське училище живопису, скульптури та архітектури. Після повернення до Миколаєва служив губернським секретарем, у 1913-1917 роках був гласним Миколаївської міської думи. У власному будинку на вулиці Таврійській разом із дружиною містив готель «Центральний», а на вулиці Соборній – ресторан. Леонід Інглезі писав пейзажі, брав участь у виставках. Після Жовтневого перевороту 1917 року художника було виселено з власного будинку. 1922 року він назавжди залишив Миколаїв і переїхав із дружиною та трьома дітьми до Одеси, де викладав малювання у школі торгового відомства. Незважаючи на матеріальні труднощі, продовжував займатися живописом.
У 1928 році сім’я Інглезі емігрувала до Франції, де Леонід Васильович працював художником-декоратором у художній театральній майстерні Бориса Анрепа в Парижі та брав участь у всіх важливих творчих проектах – створенні мозаїк Національної галереї Лондона, Державного банку Англії, Вестмінстерського.
Помер Леонід Інглезі у 1972 році у Булонь-Біанкурі, під Парижем.
А його картини та малюнки зберігаються у зібранні Миколаївського музею імені Верещагіна.
І ви, друзі, можете прийти в художній музей імені В.В. Верещагіна і поринути у творчість цього чудового художника, який любив життя та яскравість сприйняття, що й відбито на його картинах.