4 серпня 2022 року в бою, захищаючи Південь України, від рук російських окупантів у Херсонській області загинув командир відділення розвідувального взводу, патріот України РУСЛАН ХОДА.
Ця сумна звістка сколихнула Миколаїв, боляче відгукнулась в серцях багатьох містян. Руслан Хода, миколаївський журналіст Тетяна Бакоцька та їх чудові діти Михайлик і Мирослава – це була красива, мирна українська сім’я з щасливим майбутнім… якби не війна.
Сьогодні Фейсбук на сторінках Руслана і Тетяни стогне від болю. Один з найзворушливіших постів прислав друг із Швеції Денис Рубленко.
“Ми подружились під час моєї поїздки до Миколаєва у вересні 2017 року. Руслан працював адміністратором невеликого готелю, де я жив. Тоді під час наших довгих розмов ми зрозуміли, як багато у нас спільного. Ми мріяли жити в мирі, будувати свої будинки своїми руками… Ми говорили про багато іншого – спорт, роботу, дівчат… про що завгодно! З того часу наше життя пішло паралельно. Моє – у центрі Швеції, його – в Україні. Ми спілкувалися в месенджері, ділилися фотографіями наших дітей та надсилали один одному смішні ролики. Ми з нетерпінням чекали у майбутньому на нову зустріч.
Руслан вийшов з дому опівдні 25 лютого 2022 року, не прощаючись з рідними. Він пішов на війну захищати свою країну. Важко уявити, що він відчував у той момент, коли зачинив за собою двері будинку, де залишалися дружина та діти – хлопчик 11 років та дочка – всього 5 місяців. Наскільки я знаю його, він не міг інакше”, – написав Денис.
А після спогадів Денис Рубленко в тому же посту звернувся до свого загиблого друга: “Вибач, мій друже, ти був найкращим сином цієї країни – чесним, сильним і хоробрим. Ти залишив дружину, дітей, батьків та друзів, щоб дати світле майбутнє їм та своїй Вітчизні.
На лінії вогню ви всі мали стояти твердо і не залишати позиції. Тетяна розповіла, що ти, як командир розвідувальної роти, був першим і врятував 20 своїх солдат. Вас накрило масованим артилерійським вогнем. Пізніше поранений хлопець із твого підрозділу, який опритомнів у лікарні, розповів, де знайти твоє тіло. Воно знаходилося всього у 50 метрах від позицій противника.
Спочивай з миром, мій друже. Ти зробив усе, що міг для своєї країни у свої 37 років. І хоча тебе більше немає з нами – своїм подвигом ти продовжиш впливати на людей, які тебе знали, включаючи мене. Я триматиму тебе в пам’яті і намагатимусь бути краще. Сьогодні я думаю про свою родину – дружину та дітей, які живуть далі”.
Чин прощання з загиблим героєм Русланом Ходою відбудеться в п’ятницю, 12 серпня, о 12:00 – вдома, в селі Миколаївське Шевченківської громади.
Через війну Тетяна змушена була тимчасово шукати притулку з маленькими дітками в Польщі. Зараз залишилась сама на чужині. Друзі родини звертаються до всіх небайдужих з проханням про надання допомоги.
Це номери карток – PL70160014621805994170000001 Tetiana Bakotska
в Україні номер картки – 5457 0822 2897 2118 Бакоцька Тетяна Анатоліївна
З Тетяною, Михайликом та Мирославою.