Крути — одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних дій 1917-1921 років.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на території між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова.
Завдяки звитязі та сміливості українських вояків більшовицький наступ на Київ було зупинено на чотири дні, що дало змогу укласти Брестський мир між Українською Народною Республікою і державами Четверного союзу. Цим документом Україна визнавалась самостійною державою з західним кордоном, що існував між Австро-Угорщиною й Росією до 1914 року.
З українського боку в бою під Крутами брали участь приблизно 600 бійців:
- 250-400 старшин та курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького;
- 114-130 добровольців 1-ї сотні Куреня студентів Січових Стрільців (студенти університету св. Володимира, учні гідротехнічної школи, учні лікарської школи тощо);
- 60 вояків Куреня смерті;
- 80 бійців чернігівського вільного козацтва;
- кавалерійський загін.
Їм протистояли шість-сім тисяч більшовиків.
Після здобуття Україною Незалежності подвиг героїв Крут посів гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. Наймолодшим героям було 16 років.