Народні депутати України хочуть оновити законодавство про національні спільноти. Вони пропонують зробити нормативно-правові акти відповідними до законодавства ЄС. Таке оноволення стало потрібним через негативний висновок Венеційської комісії. Водночас, вводиться можливість обмежувати права та свободи нацменшин в інтересах державної безпеки, а також змінює мовну політику.
Про це пишуть на сайті Верховної ради України.
“12 червня 2023 року Європейська Комісія “За демократію через право” (далі – Венеційська Комісія) оприлюднила Висновок до Закону України “Про національні меншини (спільноти) України” № 2827-IX від 13 грудня 2022 року, в якому містяться зауваження, здебільшого спрямовані на приведення деяких норм вказаного закону у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року”, – йдеться в обґрунтуванні законопроєкту.
Документ вносить зміни до ЗУ “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України. Ініціювали оновлення закону депутати: Олександр Корнієнко, Андрій Задорожний, Євгенія Кравчук, Сергій Бабак, Вікторія Кінзбурська, Юлія Гришина, Микита Потураєв, Сергій Козир, Неллі Яковлєва, Олексій Кузнєцов та Ахтем Чийгоз.
Що хочуть змінити у законі про нацменшини
У законопроєкті 9610 від 13 серпня 2023 року містять низку нових та оновлених норм. Зокрема, є виключення слова “традиційно” з абзацу першого частини першої статті 1, щоб підкреслити, що права національних меншин поширюються на всіх людей, які належать до цих меншин. Це не залежить від того, як довго вони проживають в Україні.
Доповнення статті 3 новою частиною четвертою, яка зобов’язує державу вживати заходів з метою досягнення повної та справжньої рівності між національними меншими та етнічною більшістю Зокрема у сферах економічного, соціального, політичного та культурного життя.
Зміна абзацу першого частини шостої статті 5 дозволяє обмеження прав і свобод національних меншин лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку. Тим самим законодавці планують запобігти заворушенням чи злочинам. А також – стимулювати охорону здоров’я населення та захисту прав і свобод інших людей.
Мовна політика
Внесені зміни до статті 10 дозволять проводити публічні заходи мовами національних меншин. Також регламентують використання мов національних меншин у медіа та для надання екстреної допомоги. Сюди ж віднесли догляд в будинках-інтернатах для людей похилого віку. А також допомогу та захист у разі домашнього насильства.
Доповнення статті 10 новою частиною десятою визначає методологію. Вона містить особливості використання мов національних меншин у взаємовідносинах з органами влади в населених пунктах, в яких традиційно проживають люди, які належать до національних меншин, або в яких такі особи складають значну частину населення.
Зміна статті 11 дозволяє безоплатне забезпечення підручниками для повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин. Закупівля літератури відбуватиметься за бюджетні кошти.
У доповненні статті 13 новим пунктом 5 йдеться про державну підтримку мовам національних меншин, яким загрожує зникнення. Під такі мови підпадають кримськотатарська, караїмська та кримчацькі мови.
Зміна абзацу третього частини другої статті 19 дозволить сільським, селищним та міським радам утворювати Центри національних меншин у населених пунктах. У них традиційно мають проживати люди, які належать до національних меншин, або в яких такі особи складають значну частину населення.