Редакція видання «0512» побувала на лекції миколаївського історика, доктора історичних наук Юрія Котляра в Центральній бібліотеці імені М. Л. Кропивницького та дізналася, чому саме ці місця вважаються сакральними центрами та чим вони особливі. Пропонуємо вашій увазі матеріал журналістки Юлії Винник.
Завідувач кафедри історії ЧНУ імені Петра Могили, доктор історичних наук, професор Юрій Котляр розповів, що Миколаїв має п’ять сакральних центрів – “Богоявленський”, “Спаський”, “Дикий Сад”, “Соборний” та “Адміралтейський”.
За словами Юрія Котляра, у кожному із п’яти сакральних центрів можна виділити єдине святе місце, яке акумулювало енергію та зберігало наукові знання про минулі епохи.
На думку історика, Миколаїв здебільшого досить тривалий час розглядався лише як центр кораблебудування, хоча місто має й сакральний характер та місця, які пов’язані з важливими історичними подіями.
– У “Богоявленському” – це джерело з живою водою, в “Спаському” – Спаський пагорб, в “Дикому саді” – приміщення, яке виконувало роль культового центру. В “Соборному” – Адміралтейський собор. В “Адміралтейському” – це колишня Свято-Миколаївська церква 58-го піхотного Празького полку. Якщо розглянути територіальну приналежність всіх сакральних центрів, то можна побачити, що це є зона збереження духовного потенціалу життя міста. Тобто саме тут знаходяться культові споруди, центри освіти, науки та культури, – відзначив Юрій Котляр.
“Богоявленський”
Юрій Котляр розповів, що вік сакрального центру “Богоявленський” складає не менше 6 тисяч років. Сакральність цього місця доводиться місцевими легендами про Бога та цілюще джерело, Вітовську митницю, а також археологічними знахідками, особливо стелами з кургану – це поховання ямної та катакомбної культур.
Історик зазначив, що священними місцями центру є Богоявленський фонтан і легендарний дівочий монастир, а символом “Богоявленського центру” є “жива вода”. У Богоявленському парку б’є старовинне джерело, воду якого називають “живою водою”.
До війни біля джерела в теплий сезон полюбляли працювати художники, а охочі могли помедитувати та займатися йогою, а взимку місцеві “закалялись” за допомогою холодної води.
“Спаський”
“Спаське” – територія, яка займає західну частину Миколаївського півострова та прилягає до Бузького лиману.
Тут знаходиться найвища точка на мапі Миколаєва – Спаський пагорб. Висота пагорба сягає 53 метри над рівнем моря. На пагорбі розташовується Миколаївська астрономічна обсерваторія.
Юрій Котляр розповів, що, закладаючи фундамент обсерваторії, будівельники знайшли кам’яні кола – кромлехи. Вони нагадували стародавню обсерваторію – святилище британського Стоунхенджу.
За словами миколаївського історика, вік Спаського пагорба складає не менше 5,5 тисячі років. На території “Спаського” знаходяться недосліджені карстові печери та підземелля. Тут відбувались події, пов’язані з Карлом ХІІ й Іваном Мазепою.
“Дикий Сад”
Третім сакральним центром Миколаєва є місцевість, яка розташована в трикутнику “Дикий сад” – Табірне поле – Будинок офіцерів флоту.
“Дикий сад” – стародавнє городище, яке виникло наприкінці ХІІІ століття до нашої ери та існувало до кінця ІХ до н.е. Вважається, що “Дикий сад” і є тим самим “містом кіммерійців”, яке описував давньогрецький поет Гомер в “Одіссеї”.
Сакральний центр виконував роль святилища. Жерці контролювали торговельні шляхи вдовж річок Інгул та Південний Буг, здійснювали ритуали та мали певні математичні навички, могли розраховувати календар і, можливо, володіли писемністю.
Вік цього сакрального центру, як відмітив Юрій Котляр, досягає понад 3,5 тисячі років.
За словами історика, цей сакральний центр в наш час несе й своєрідну негативну для людей енергетику (геопатогенна зона, “мерехтливі тунелі”, відсутність постійного населення, можлива наявність карстових печер).
Також додамо, що неподалік “Дикого саду” знаходиться Будинок офіцерів флоту, якому у 2024 році виповнюється 200 років.
Ця архітектурна пам’ятка є однією з найстаріших будівель Миколаєва. А також це місце стало одним із символів незламності Миколаєва під час війни, адже саме там з першого дня російського вторгнення в Україну почали працювати сотні волонтерів, а зараз є одним із культурних центрів міста.
“Соборний”
Це четвертий сакральний центр Миколаєва, якому більше ніж 3,5 тисячі років.
На території цього центру простежується логічний ланцюжок священних будівель, який не один вік несли духовність: Храм Деметри (Церери), Адміралтейський собор, Вічний вогонь (каплиця Святого Миколая).
– Ми називаємо цей центр “Соборний”, через те, що більшість споруд, що знаходились на ньому, мали культовий характер. Це сучасні Соборна площа та вулиця Соборна, – відмітив історик.
“Адміралтейський”
Це територія колишньої Адміралтейської площі. Нині тут знаходяться корпуси ЧНУ імені Петра Могили, парк “Народний сад” та міська лікарня №1 з одного боку. А з іншого – головні ворота Адміралтейства, Старофлотські казарми та Манганаріївський сквер.
Однією з історичних подій, що тут стались, – це розстріл 61 жителя Миколаєва за наказом російського білогвардійського генерала Якова Слащова.
Також варто додати, що у серпні 2022 року російські окупанти намагались двічі зруйнувати за місяць миколаївську “Могилянку”. Одна із С-300, яку випустили російські терористи, все ж таки пошкодила фасад.
Миколаївський історик відмітив, що на зазначеній території знаходиться значна кількість культових та освітніх споруд. На місці ЧНУ імені Петра Могили була Свято-Миколаївська церква 58-го піхотного Празького полку. Також у цьому районі була Госпітальна Святого Олександра Невського церква й Леонідо-Феодосіївська церква (Пантелеймона Цілителя).
Крім того, в цьому районі, на розі вулиць Котельної та 3-ї Воєнної у 1870 році була побудована мусульманська мечеть. У 1920-х роках мечеть була розібрана місцевими жителями, а на її місці залишився лише мінарет, який проіснував до 1946 року.
На вулиці 68-ми Десантників у парку “Адміралтейський” є Каплиця Божої Матері Цілительки, що, на думку історика, також свідчить про значну духовність та святість місця.