Цікаво – про козацький цвинтар на Одещині

18:04

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

Цей пост розмістив на сторінці фейсбуку одесит Олександр Дума. Пропонуємо вашій увазі його історичну розповідь.

Усім, хто сумнівався, що Катерину слід прибрати з центру Одеси, варто приїхати сюди. Недалеко від міста, по Хаджибейській дорозі в напрямку села Усатове, є найбільший зі збережених в Україні козацький цвинтар. Це поховання козаків-нерубаїв Сотниківської Січі. Чому нерубаїв?

У 1775 році, ліквідовуючи Запорізьку Січ, Катерина заставила козаків, що селились тут на схилах Шкодової гори, підписати документ, в якому вони обіцяють ніколи не брати до рук зброю, а імператриця в свою чергу пообіцяла залишити їх у спокої та не переселяти на Кубань.

Склавши зброю, козаки взяли до рук кайла і зайнялися видобутком вапняка – єдиного будівничого матеріалу на цих землях. Так, і штольні в Нерубайському, які зараз так розкручені під назвою “Одесские катакомбы”, – це їх рук робота. До речі, вся Одеса на той час була побудована з цього козацького вапняку.

Саме на цьому цвинтарі поховані власники найкрупніших штолень – козаки Шмигора та Гетьманенко. Сам цвинтар невеликий, усього збереглося близько двохсот хрестів, частина з яких – мальтійські, частина – грецькі, заокруглені, з півмісяцем, чотириконечні, шестиконечні та восьмиконечні. Фахівці стверджують, що тут є 32 види унікальних за формою надгробків.

Найстаріший хрест датується 1771 роком, і, згідно з написом, поховане під ним немовля. Багато могил з позначками 1822, 1855 років.

Усі написи зроблені здебільшого по-українськи, з домішками старо-церковних слів. І скажіть мені після цього, що Одеса завжди була “русскоговорящей”!

До речі, подібне кладовище є недалеко звідси – на вершині Шкодової гори, але там збереглося щось близько п’ятдесяти могил. Проте саме місце визначне, вважається центром Усатівської культури. Розкопки показали тут поховання, датовані 2 тисячоліттям до нашої ери.

Як думаєте, чому про цвинтар знає так мало людей, хоча це одна з найвизначніших пам’яток не лише Одещини, але й України? Чому донедавна він був повністю зарослим та занедбаним? Чи не тому, що він ніяк не вписується в історію про те, як “Катерина заснувала Одесу”…

Тому, коли почуєте від чергового експерта з історії чергове “не надо трогать Екатерину, это наша история”, запитайте в нього, що він знає з козацької історії краю.