В межах творчої співпраці Центральної міської бібліотеки ім. М.Л. Кропивницького й громадської ініціативи «Історики на day off» в бібліотеці провели спільний захід «Жива бібліотека: Юрій Котляр».

В бібліотеці зазначають, що такі зустрічі спрямовані на популяризацію історії обласного центру, його культури серед міської молоді, вимушено переміщених громадян, жителів миколаївської громади. Проєкт започатковувався завдяки програмі Upshift. Зараз вона реалізується в Миколаївській області громадською організацією «Потрібні тут» за співпраці з ЮНІСЕФ й фінансової підтримки уряду Японії.

«Ми з командою зібрались для того, щоб залучити містян, молодь. Хоча до нас на заходи ходять люди різних вікових груп та категорій, чим я дуже задоволений. Ідея живе серед будь-яких вікових категорій незалежно від статі й віку, інших ідентифікаторів. Кажучи про те, чи буде це тільки про історію, про минуле – ні. Насправді на своїх заходах ми поєднуємо і щось про майбутнє, і намагаємося в цю павутину історії вплести щось більш новітнє, щось про розвиток, ту культуру, котра була й раніше», – говорить проєктний менеджер громадської ініціативи «Історики на day off» Микита Короткий.

Цього разу лектором живої бібліотеки був Юрій Котляр, перший проректор, професор кафедри історії Чорноморського національного університету ім. Петра Могили, доктор історичних наук.

Розуміння міста Миколаєва слід розпочинати з його географічного положення, говорить Юрій Котляр. В минулі часи злиття двох річок відігравало роль визначних критеріїв, за якими відбувались взаємовідносини, спілкування й контакти різноманітних цивілізацій.

«Тому якраз місто і дану територію слід розглядати з цієї точки зору. У Кулакова цей термін має статність. Я називаю цей термін сакральність. Тобто те місце, де відбувається злиття різноманітних цивілізацій й культур. Тому ми можемо говорити, що створення Миколаєва – це один з етапів заселення цієї території. Але стосовно людей, які жили на цій території, це набагато раніше. Можна тягнути й п’ять і шість тисяч років тому. Якщо ми говоримо про Богоявленськ, то там поселення й шести тисяч років тому. Якщо ми говоримо про катакомбну культуру на території власне Миколаєва, миколаївський Стоунхендж на спаській, то це п’ять з половиною тисяч років тому», – зазначає Юрій Котляр.

Історія рідного краю, своєї країни є дуже важливою складовою культурної спадщини кожного громадянина. Її знання допомагають розуміти, які події та процеси вплинули на формування та становлення тієї, чи іншої місцевості, того чи іншого міста та які виклики й проблеми стоять перед громадою сьогодні.