У Києві відкрилась виставка «Українська одіссея. Офорти Володимира Бахтова до поеми Ліни Костенко»

19:48

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

26 травня в Скарбниці Національного музею історії України відбулось велелюдне урочисте відкриття виставки «Українська одіссея. Офорти Володимира Бахтова до поеми Ліни Костенко», побудованої навколо графіки заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України, володаря Срібної медалі Паризького салону мистецтв «Grand Palais» Володимира Бахтова.
Зокрема, на виставці представлено офорти, які художник створив до поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея», надрукованої у видавництві «Либідь» 2020 року.
Генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук привітав гостей презентації й підкреслив, що музей намагається нести просвітницьку місію навіть в час повномасштабної війни, активно працюючи й відкриваючи нові виставки. «З огляду на те, що війна триває, в Україні, на жаль, не так багато музеїв, які продовжують працювати і створювати культурний продукт. Ми ж намагаємось виконувати цю важливу роль музею як місця, де люди можуть надихнутися й отримати ідеї», – підкреслив Федір Андрощук.
Про важливу місію музею в сьогоденні продовжила розмірковувати кураторка виставки, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України Ірина Удовиченко: «Головне, що нас усіх турбує зараз, – це вижити, вистояти, зберегти свою культуру й ідентичність. Музеї – зберігачі цінностей, вони мають потенціал показати громадянам, які цінності є найважливіші. Ми сподіваємось, на цій виставці відвідувачі зможуть відчути минуле України, усвідомити й отримати сили, що більші за наші власні, – сили наших предків, що жили на цих землях у добу античності».
Розповідаючи про задум виставки, кураторка наголосила: «Григорій Сковорода казав: “З видимого пізнавай невидиме”. Давнє минуле – невидиме для нас. Історики по крихтах відтворюють минуле, воно стає видимим. Але українцям це зробити важче, ніж іншим народам, бо понад 300 років ми перебуваємо в ситуації геноциду. Наші писемні джерела знищують, нашу культуру привласнює росія. Зробити видимим давнє минуле допомагають не лише історики, а й митці. Офорти Володимира Бахтова, уривки поеми Ліни Костенко «Скіфська одіссея» і експонати доби античності на виставці зливаються в три потоки – науковий, художній і поетичний – і оживлюють історію».
«Першою назвою виставки була «Синхронізація акаунтів історії», – поділився з присутніми на відкритті художник Володимир Бахтов. – Це була символічна назва, адже ця синхронізація дуже важлива для сучасної України. Ми до сих пір сперечаємось, хто ми. Ми маємо простір, на якому була цивілізація тисячі років. Греки – та модель, яку ми маємо вивчати й поважати. І маємо себе вважати нащадками тих ідей, які в цьому просторі залишились».
Дружина художника Тетяна Бахтова розповіла історію виникнення творчого дуету Володимира Бахтова й Ліни Костенко. Більшу частину офортів художник зробив у віці 29 років. Аж раптом, через кілька десятиліть, головний редактор видавництва «Либідь» Світлана Головко запропонувала художнику створити ілюстрації до поеми Ліни Костенко «Українська одіссея». Коли художник прочитав поему, він зрозумів, що його офорти стануть ідеальними ілюстраціями до цього твору. Цікаво, що митці приблизно в один час творили: Володимир Бахтов свої офорти, а Ліна Костенко – поему.
Головний редактор видавництва «Либідь» Світлана Головко зачитала вітальний лист поетеси Ліни Костенко з нагоди відкриття виставки.
Привітала гостей виставки й донька поетеси Оксана Пахльовська, яка разом зі своєю донькою Ярославою написала енциклопедію до поеми з історичними та культурологічними коментарями.
Віктор Берлін, генеральний директор страхової компанії “Guardіan”, яка виступила спонсором виставки, подякував художнику Володимиру Бахтову та його дружині Тетяні за їхню любов до України та її історії, а музею – за організацію виставки.
Для загального огляду виставка відкривається 28 травня 2024 року й триватиме до кінця року.
Адреса Скарбниці Національного музею історії України – вул. Лаврська, 9 (територія Києво-Печерської лаври).