У Миколаєві журналістка Галина Нудищук знімає документальний фільм “Культура під час війни”. У фокусі проєкту один з танцювальних колективів міста, який розповість про силу мови рухів. Прем’єра документального фільму планується на 11 липня — річницю створення колективу.
Деталями про фільм із Суспільним поділилася його авторка Галина Нудищук.
Авторка документального фільму про культуру “Відродження” Галина Нудищук розповідає, приїхала до рідного міста з метою показати важливість культури під час війни. Це другий документальний фільм за її авторства.
“Це моє рідно місто Миколаїв, місто-Герой, тут знаєте як: тут пахне морською водою і пахне війною. Місто зазнало величезного пошкодження і діти, які сьогодні тут живуть, які ходять у школу, які займаються мистецтвом. Коли в моїй країні війна, я не можу просто так споглядати, я не можу взяти зброю до рук, тому що я не вмію воювати, але моя зброя сьогодні з ворогом — це слово”, — говорить Галина Нудищук.
Авторка знімає фільм самостійно. Головна героїня стрічки Галини — керівниця танцювального колективу “Ренесанс” Ірина Хохолькова.
“Це людина про цінності. Я, напевно, за своє життя ніколи не бачила таких людей, з такими цінностями: за добро, вона бореться за справедливість, вона — чесність, вона — правда, вона — добро. І таких людей хочеться більше”, — розповідає авторка проєкту.
Зародження танцювального колективу розпочалося у 1999 році, пригадує Ірина Хохолькова. З того часу колектив здобув відзнаку “Зразкового” та пережив різні труднощі.
“Коли був карантин — це був такий період зупинки, бо ми не розуміли, що робити, збиратися тоді не можливо було, бо всі хворіли. Потім десь вже через пів року ми почали маленькими групами збиратися, аби щось відновлювати”, — додає хореографиня.
Від початку повномасштабного вторгнення більш ніж половина колективу виїхала з міста.
Батьки дітей вивозили за кордон, тому що дуже діти були налякані. Ці всі вибухи — це психологічний стрес, страх, жах, який був присутній у кожної людини.
Танець — це мова нашої душі, каже Ірина Хохолькова. Тому на пропозицію Галини зняти документальний фільм про колектив Ірина відреагувала позитивно.
“Це рухи, це наше тіло воно все працює, мозок — все підключається одночасно. Рухи нашого тіла можуть розповісти різні історії й кожна із них буде унікальна, як і сама людина”, — розповідає керівниця хореографічного колективу.
Найголовніше це діти. Діти — це наше майбутнє, сьогодні ми боремося за життя майбутніх дітей, розповіла Галина.
Мені здається що саме тут глядач зможе відчути те, що я хочу донести: цю справедливість, цю боротьбу. Діти вони ще не зіпсовані, вони “ось тобі чистий лист — пиши”, а російський агресор намагається зіпсувати наших дітей, намагається вбити.