Розмінування Миколаївщини: як очищують заміновані сільськогосподарські землі

16:17

Откройте “Вечерний Николаев” в Google News и  Телеграм-канале

У Миколаївській області від початку 2024 року підрозділи ДСНС разом з волонтерами розмінували майже 60 гектарів сільгоспугідь. Торік обстежили понад 55 тисяч гектарів, на майже двох тисячах з них виявили та знешкодили боєприпаси. Загалом першочергового обстеження у регіоні потребують близько 288 тисяч гектарів земель.

Про це  в етері інформаційного міжрегіонального проєкту “Суспільне. Студія” розповів речник Головного управління ДСНС у Миколаївській області Артем Вагін.

За словами Артема Вагіна, допомагають у розмінуванні недержавні ліцензовані компанії, закордонні колеги.

“На жаль, Миколаївщина — одна з передових областей в Україні по замінуванню небезпечним, смертоносним залізяччям. Окрім піротехнічних підрозділів ГУ ДСНС України в Миколаївській області, також залучених сил з областей, вибухотехніків, суміжних і допоміжних служб, в області працюють клієнти з гуманітарного розмінування. Вони дуже сильно допомагають, адже територія захаращена вибухонебезпечними предметами і живої сили не вистачає”, — каже Артем Вагін.

Фермер з Зеленого Гаю Миколаївської області Іван Кирикович говорить, поля, що обробляє господарство, вже розміновані.

“У сусідніх селах ще триває процес: працюють і військові розмінувальники, і гуманітарні групи. Хотілось, що це було набагато скоріше, але всі розуміють, що людей не вистачає на це все. Тому ми свої поля обстежували і проходили самі”, — розповідає аграрій.

Обстежували землі самостійно, але у співпраці з фахівцями, зауважує фермер.

“Ми шукали вибухонебезпечні предмети. Їх було на наших територіях мало, більше поля забруднені залишками снарядів, касет. Що знаходили, звали саперів, військових. Ті вже потім знешкоджували предмети. У різних місцях все відбувається по-різному, є поля, що сильно заміновані”, — розповідає Іван Кирикович.

Самостійне розмінування, говорить речник ГУ ДСНС у Миколаївській області Артем Вагін небезпечне.

“Нерозірвані снаряди і навіть розірвані залишки можуть мати інструмент самоліквідації, додаткове мінування тощо. Все, що повинні робити люди з ВНП, це абсолютно нічого, крім того, що повідомляти відповідні служби: в ДСНС, поліцію”, — додав надзвичайник.

Чотири основні правила: якщо бачиш, не підходь, не чіпай, дзвони на 101, 102. У жодному разі не потрібно наражати себе на небезпеку.

У процесі розмінування фахівці використовують сучасні технології, пристрої, як то дрони.

“Це потужна допомога. Не наражають на додаткову небезпеку піротехніків. Колеги можуть працювати дистанційно, на безпечній відстані. Вони працюють дещо повільніше, якби це робили проходженням піротехніки разом з мінношукачами. Але безпека і здоров’я співробітників на першому плані”, — додав речник ГУ ДСНС.

У Мінреінтеграції сьомого квітня повідомили, що міжнародні партнери виділили Україні понад 700 мільйонів доларів на проєкти з гуманітарного розмінування на 2022-2027 роки. Серед основних донорів — США, Швейцарія, Норвегія, країни ЄС, Японія, Нідерланди, Німеччина тощо.

“Уряд поглиблюватиме взаємодію з міжнародною та фаховою спільнотою. Така координація здійснюватиметься через започатковану в 2023 році Секторальну робочу групу, яка об’єднує усіх донорів України в цій сфері. А також через відновлений у березні 2024 року кластер із протимінної діяльності, що став платформою для програмної координації відповідних суб’єктів”, — йдеться у повідомленні.