Нещодавно у Львові стався мовний конфлікт між народним депутатом від партії «Голос» Наталією Піпою та підлітком з Одеси, який співав пісні Віктора Цоя. Парламентар викликала поліцію, оскільки хлопець, у відповідь на зауваження, почав лаятися та відмовився припинити співати пісні музиканта.
У результаті правоохоронці склали на підлітка протокол за дрібне хуліганство, а саме – за образу депутатки. Спочатку його помістили до притулку для неповнолітніх, а потім відпустили додому до Одеси.
При цьому, Мінкультури не змогло пояснити, чи можна в Україні публічно виконувати пісні Цоя та перенаправило запит до Держмистецтв.
“Радянський рок-музикант Віктор Цой не включений до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, і тому його пісні та творчість не підлягають забороні на публічне виконання в Україні”. Про це Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти повідомило у відповідь на запит агентства «Українські новини».
У відомстві пояснили, що згідно з нормами закону, заборонено публічне виконання пісень виконавців, які мають громадянство держави-агресора. Проте, Віктор Цой загинув 15 серпня 1990 року – ще до розпаду СРСР та утворення сучасної РФ. Відповідно, він мав лише радянське громадянство і не встиг отримати російське.
Виходить, що Цой таки неживий, попри переконання його чисельних поклонників у протилежному. Це для них сумна новина.
Тим часом наші військові опублікували в мережі відео, яким підтримали вуличного співака. Сидячи на броні танку, вони проспівали “Звезду по имени Солнце” двома мовами.
А ще стало відомо, що заборона не поширюється також і на Володимира Висоцького. Про це заявив ще один народний депутат – Володимир В’ятрович, повідомляє “КП в Україні”.
Так що: депутатка Піпа у Львові незаконно атакувала підлітка, який співав пісні Цоя на вулиці? Депутатка навіть не понесла покарання за незаконну зйомку і поширення відео з неповнолітнім без дозволу батьків. Що було б справедливим. Але сам переконаний пацифіст Цой зі своєю неконфліктністю та миролюбністю, скоріш за все, міг би відповісти їй таким чином:
“И есть чем платить, но я не хочу
Победы любой ценой.
Я никому не хочу ставить ногу на грудь”…
Водночас Булат Окуджава, який помер у 1997 році, та Муслім Магомаєв опиняються під забороною. Тобто, забороненою буде і знакова для цього виконавця пісня “Ах, война, что ж ты, подлая, сделала,..”. Дивно.
А Магомаєв, який пішов з життя у 2008 році? Якщо б обидва вони дожили до сьогоднішніх днів, то, може, й опинилися у так званому “білому списку” нашого Мінкульта. Бо обидва мали таки мізки, як кажуть в українській Одесі.
ПОБАЧИТИ “ТИТАНІК” ТА… ПОМЕРТИ
Місія самогубців: історія безглуздої загибелі “Титану”, який повторив долю “Титаніка”. Так називається матеріал, опублікований на сайті OBOZREVATEL.
Він про те, як і чому 22 червня, після кількаденних пошуків, що тривали майже 80 годин, були виявлені уламки батискафа “Титан”, який 18 червня вирушив у рокову подорож до затонулого “Титаніка” і, як і сумнозвісний корабель, знайшов свою могилу на дні океану. Пасажири підводного апарату заплатили по 250 тисяч доларів, аби побачити легендарні рештки корабля, а натомість самі стали частиною його вічного ландшафту.
Якась іронія долі… Компанія OceanGate через понад 100 років після трагедії з “Титаніком” не зробила з цього висновків і прирекла людей на схожу смерть.
OceanGate було засновано 2009 року Стоктоном Рашем та Гільєрмо Зонлейном. Комерсант Раш розумів, що є лише один корабель, уламки якого бажає побачити величезна кількість людей.
“Є лише одна катастрофа, яку всі знають. Якщо ви попросите людей назвати щось підводне, вони назвуть акул, китів, “Титанік”, – сказав він 2019 року.
Цікаво, що дружина Раша Емма – правнучка Джона та Елізабет Ендрюс. Її прадідусь свого часу був відомим суднобудівником та відігравав ключову роль у будівництві “Титаніка”. І Джон, і Елізабет були на фатальному рейсі 1912 року та загинули під час катастрофи. Містика якась…
Ще один доленосно-дивний момент: серед загиблих пасажирів батискафа були пакистано-британський бізнесмен Шахзада Давуд та його 19-річний син Сулейман. Останній опинився на борту через те, що його мати поступилася синові своїм місцем. Уявити не можна, як вона почувається після трагедії…
“Для подорожей до “Титаніку” було збудовано “Титан” – п’ятимісне підводне судно завдовжки 6,7 м та вагою 10 432 кг. Це перший підводний апарат, який було побудовано з вуглецевого волокна та закріплено титаном. Не найкраща ідея, як виявиться згодом. Режисер Джеймс Кемерон, який особисто 33 рази занурювався до місця катастрофи “Титаніка” та брав участь у розробці підводних апаратів, зокрема й того, в якому опустився на глибину майже 11 км у Маріанській западині, також вважав, що “Титан” – не найкращий з батискафів. Коли він почув, що OceanGate створює глибоководний підводний апарат з композитним корпусом з вуглецевого волокна і титану, то був налаштований скептично”, – пише OBOZREVATEL.
“Зараз ми маємо ще одну катастрофу, яка базується, на жаль, на тих самих принципах ігнорування попереджень”, – сказав Кемерон, зазначивши, що OceanGate неодноразово попереджали про небезпеку використання батискафа.
І хоч судно містило системи моніторингу для постійного контролю міцності корпусу, а також мало життєзабезпечення для п’яти членів екіпажу протягом 96 годин, на борту були відсутні будь-які навігаційні системи, а “керував” батискафом корабель підтримки, який надсилав текстові повідомлення на “Титан” із зазначенням відстаней та напрямків.
При цьому “Титан” мав сім автономних систем, призначених для повернення судна на поверхню у разі надзвичайної ситуації. Деякі з них навіть повинні були спрацювати автоматично після певного часу, якби всі на борту раптово втратили свідомість. Мало того, OceanGate стверджувала, що батискаф проєктували у співпраці з експертами з NASA, Boeing та Лабораторії прикладної фізики Вашингтонського університету. Однак, коли батискаф зник, виявилося, що жодні експерти не брали участь у “проєктуванні, конструюванні або випробуваннях підводного апарату”.
Ось така брехня, що теж стала однією з причин жахливої катастрофи. Зараз ще незрозуміло, які санкції будуть накладені на компанію, якщо доведуть її вину в загибелі людей.
“Занурення до “Титаніка” почалося 18 червня о 9:30 ранку за місцевим часом (15:00 за Києвом). Перші півтори години усе йшло за планом, і корабель-спостерігач отримував сигнал з батискафа кожні 15 хвилин. Однак об 11:15 сигнал на поверхню не надійшов. Але усі на поверхні зберігали спокій.
Батискаф мав до 96 годин запасу повітря, тож були надії на те, що все закінчиться добре. Але марно. Експерти вважають, що батискаф розчавило зовнішнім тиском, внаслідок чого і відбулася імплозія.
Фактично це вибух, але який відбувається не назовні, а всередину. На якій саме глибині він стався – невідомо. Але можна припустити, що трапився він неподалік від “Титаніка”, – стверджує видання.
Після довготривалих пошуків на допомогу прийшли ВМС США. Наразі невідомо, чи були виявлені тіла загиблих, але уже звучать пропозиції залишити їх “у спокої” там, де вони є – поряд із пасажирами з “Титаніка”.
Можливо, в тому і є якийсь сенс. Щоб рятувальна експедиція не стала третьою сакральною жертвою океану, чиї “ворота” (Gate) все ще залишаються закритими для самовпевненого людства.