Цікаву інформацію розмістив на своїй сторінці у фейсбуці Миколаївський музей суднобудування та флоту.
Тарас Шевченко з дитинства знав про Чорне море, про морські походи і звитягу запорожців в морських походах з оповідей діда Івана, колись вільного козака-гайдамаки, з кобзарських дум і народних пісень та оповідань чумаків, бо ж Чумацький шлях до Криму проходив повз його рідне село. Кобзарські думи, розповіді діда і чумаків, зворушливі журливі пісні кобзарів глибоко запали в дитячу пам’ять.
Перше знайомство з морем у молодого Шевченка відбулося на Балтиці, в Санкт-Петербурзі і Кронштадті. Навчаючись у Академії мистецтв, він мріяв про закордонну подорож та продовження навчання у митців за кордоном, де «була колиска слави світових мистецтв», про морські подорожі.
Морська подорож Шевченка до Данії і Швеції відбулася у жовтні – листопаді 1842 року. Відбув він за кордон разом зі своїм товаришем по Академії і земляком Бориспольцем невеликим пасажирським пароплавом. Шевченко вперше у своєму житті відчув морську хитавицю, однак мужньо її поборював і не нарікав на морську хворобу. Ця морська подорож дала українській літературі один з шедеврів першого періоду його творчості – поему «Гамалія». Морська мандрівка завершилася для самого Шевченка важкою застудою.
Під час солдатчини і заслання в Оренбурзі Т. Шевченко служив не лише солдатом, а ще й матросом, йому довелося стояти біля витоків організації мореплавства на Аральськім морі.
Шевченко не міг бути зарахований в морську Аральську експедицію художником, бо існувала особиста резолюція царя Миколи I: «Під найсуворіший нагляд, з забороною писати й малювати». Тому окремим наказом був виключений із списків свого армійського 5-го лінійного батальйону і включений у списки екіпажу Аральської ескадри О.Бутакова, портом якої став форт Раїм, тобто Тарас Шевченко офіційно був переведений з солдатів у матроси.
Два літа, з 11 травня 1848-го до 10 жовтня 1849 року, на шхуні «Константин» служив матросом і одночасно виконував обов’язки рисувальника – живописця в Аральській описовій інспекції під керівництвом капітан – лейтенанта Олексія Івановича Бутакова, брата адмірала Григорія Бутакова – героя оборони Севастополя під час Кримської війни. Олексію Бутакову як ученому-гідрографу було доручено провести наукові дослідження морського простору, скласти перші карти, лоцію, дослідити геологію і біологію та описати узбережжя Аральського моря.
У складі двох вітрильних шхун «Константин» і «Николай» експедиція Бутакова вирушила з Раїму 25 липня 1848 р. Через дві доби плавання лиманом Сир-Дар’ї, успішно пройшовши мілини та попри зустрічний вітер, шхуна «Константин» успішно досягла Аральського моря і взяла курс на північну окраїну острова Кос-Арал в свою першу наукову експедицію і розпочала важку дослідницьку працю зі східного берега моря. 7 серпня Т.Шевченко з шістьма матросами і двома офіцерами висадилися шлюпкою на острів Барсакельмес для проведення топографічних робіт, а вже 14 серпня вони досліджували півострів Кугарал.
Перша морська експедиція тривала 38 днів, протягом яких вдалося завершити «загальне, орієнтальне дослідження моря», і було відкрито та досліджено ряд невідомих островів. 7 вересня «Константин» взяв курс на північ і 23 вересня кинув якір біля пустинного остова Кос-Арал. До весни цей острів мав бути місцем зимівлі експедиції.
Тарас Шевченко під час всієї експедиції жив у каюті разом з своїм командиром О.Бутаковим. Як згодом згадував О.Бутаков, Шевченко під час експедиції багато працював, малював і креслив, вів себе бездоганно, мужньо переносив труднощі морської служби і проявив кращі професійні морські якості, освоїв астрономію і штурманську справу, вільно читав «зоряну карту». Він працював як картограф, як топограф і гідрограф, як художник змальовував морське узбережжя, проводив гідрографічні заміри, які затим переносив на перші карти Аральського моря. Саме Шевченко креслив і малював перші карти нових гідрографічних відкриттів, у тому числі і раніше не відомих островів Аральського моря. Крім того, разом з іншими членами екіпажу йому доводилося виконувати і різноманітні матроські авральні роботи на шхуні.
Результати Аральської експедиції стали надбанням географічної науки. Картами Аральського моря, створеними при допомозі Шевченка, користуються і досі.
Отже, Аральська експедиція Шевченка стала морською сторінкою його біографії.
Картини Т. Г. Шевченка:
“Шхуни біля форту Кос-Арал”
“Шхуна “Константин” на ремонті”