Протягом трьох днів на базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили відбулась Міжнародна Екологічна Школа «Європейські зелені виміри: виклики для України». Захід проходить вже другий рік поспіль, але кожного року подія набирає обертів, оскільки збирає велику кількість зацікавлених слухачів.
Школа реалізується під керівництвом координатора проєкту, доктора педагогічних наук, професора Олени Мітрясової за підтримки Програми ЄС Еразмус+Жана Моне у рамках Міжнародного проєкту European Green Dimensions». До складу команди входять представники кафедри екології: кандидат геологічних наук, доцент Віктор Смирнов і викладач Вадим Чвир.
Партнерами у проєкті є університети: університет Пряшіва (Словаччина) та університет Західної Англії (м. Брістоль, Велика Британія).
Школа відбувалась в гібридному форматі, до участі зареєструвалось близько 200 учасників. Це науковці, викладачі, студенти, старшокласники, вчителі, аспіранти, практики, державні службовці, громадські діячі тощо. Захід охопив представників різних університетів та установ України з Києва, Харкова, Миколаєва, Чернівців, Полтави, Одеси, Кам‘янець-Подільського та інших міст.
Під час роботи школи розглянуто надзвичайно актуальні для України питання захисту довкілля та сталого розвитку, зокрема аспекти проблем змін клімату та сучасні тенденції декарбонізації та екомодернізації енергетики України і світу.
Справжньою родзинкою Школи стала програма третього дня, коли відбулась перша в історії міста Миколаєва екскурсія трамваєм «Зелені легені Миколаєва», яку було організовано сумісно з КП ММР «Миколаївелектротранс» і Миколаївським обласним краєзнавчим музеєм.
Під час екскурсії слухачі мали смогу дізнатись про історію та стан міських парків та скверів, про видатних природоохоронців краю, які зробили неоцінний внесок у розвиток справи збереження біорізноманіття. Авторську екскурсію «Зелені легені Миколаєва» провела старший науковий співробітник Миколаївського краєзнавчого музею, креативна творча людина енциклопедичних знань Тетяна Губська.
Маршрут «Зеленого трамвая» починався від будинку культури будівельників. Далі – парк Юних героїв, сквер Т.Г.Шевченка, сквер Ради Європи, парк Народний Сад, Спаський сквер, парк Спортивний, кінцева зупинка – Яхт клуб. Містяни-учасники екскурсії дізналися, що в Миколаєві налічується 256 парків, скверів, бульварів та зелених зон, які займають площу у 1020, 25 гектари. Рекреаційні території складають 3,9% від загальної площі міста. На одного мешканця припадає 22 квадратних метри зелених насаджень загального користування.
22 парки, сквери, окремі дерева є об’єктами природно-заповідного фонду України. Про це повідомило управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА.
А про цікаві факти з історії Миколаєва, які пов’язані із озелененням та благоустроєм міста, розповіла Тетяна Губська. Так, перші дерева в Миколаєві висаджувалися в річкових зонах, аби стримувати пісочні бурі. Адже навіть при невеликому вітерці пісок розносився по всьому місту. Наказ про те, щоби кожен корабель, який заходить до міста, привозив по 10 тисяч саджанців дерев, видав Хосе де Рібас, майбутній засновник Одеси. Він мешкав в Миколаєві з 1792 по 1795 роки. У 1791-му, коли будівництво міста щойно розпочалося, Хосе де Рібас був іще генерал-майором та командував Лиманською гребною флотилією, що восени переходила до Херсону та Миколаєва на зимування та ремонт.
Екзотичні дерева до міста не завозилися. Все більше звичні сучасним миколаївцям – клени, тополі, платани, акації. А шовковицю наказав привозити до Миколаєва Григорій Потьомкін. В своєму наказі він так і відзначив: «…для використання та приємного проведення часу». Фруктові дерева, згідно наказу Потьомкіна, висаджені «для майбутньої торгівлі та вживання у їжу». Свою систему озеленення застосували в Миколаєві англійці, яких також запросив засновник Миколаєва.
Першим містянам було непросто вижити в умовах постійної спеки, піщаних буревіїв, відсутності дерев. Але вони активно займалися озелененням та благоустроєм. Розповіла Тетяна Губська і ще про один цікавий факт, який доводить, що не всі гроші тодішнього міського бюджету йшли за цільовим адресом. Так, в звіті міської думи за 1915 рік йдеться, що в Миколаєві існувало аж 40 фонтанів. Реально ж працювало лише 17.
Сучасний Миколаїв змінює свій «зелений» образ. Зміни відчуваються. Причому різні. З одного боку, миколаївців обурює не завжди професійний догляд за старими деревами, які піддають так званому кронуванню. З іншого боку, місто прикрасили нові липові алеї, екзотичні павловнії, магнолії, сакури. Все більше містян-ентузіастів долучаються до озеленення. Саме так, лише спільними зусиллями влади та громади, ми зробимо Миколаїв зеленим, комфортним, європейським.
Олена Івашко. Фото автора.