Окупанти кидають все більше мобілізованих і вагнерівців, аби втримати вже зайняті рубежі.
На Донеччині під Бахмутом і Соледаром окупанти кидають мобілізованих на забій. Їх нищать наші бійці з 10-ї гірсько-штурмової бригади усім своїм озброєнням від артилерії до дронів. Число хвиль потроху зменшується, окупанти вкопуються, не ризикуючи вже з суцільними штурмами, після яких посадки завалені тілами, йдеться в сюжеті ТСН.
Хлопці тут роблять бомби для дронів з підручних засобів та боєприпасів, з власного досвіду та з порад в Інтернеті, а ще на 3D-принтері. “Зараз це досить ефективно, бо ВОГ-17 – це не важка арта, не 152-міліметри, а 30 мм, яких можна зробити багато на коптері. Це не займає часу – одним таким “вогом” група з 5 чоловік робиться трьохсотими, не завжди вбиває, але ранить, коли ворог трьохсотий, він вже небоєздатний”,- каже боєць Елвіс.
Окупанти вкопались у посадки і їх доводиться вибивати звідти. “Ми швидко заскочили в окопи і факт неочікуваності, вони не зрозуміли, що ми вже тут”, – додають бійці.
Кожен штурм – це дорога до смерті. Володимир на позивний “Журналіст” пройшов Майдан і АТО, тепер тут разом з побратимами на своєму “жужику” вивозить поранених. “Найскладніше для кожного воїна – це втрачати своїх друзів, з якими ти вчора пив чай, спілкувався, сміявся, а на другий день його немає, це найважче”, – каже він.
Окупанти кидають все більше мобілізованих і вагнерівців, аби втримати вже зайняті рубежі, йдуть групами і хвилями. “Тактика – 40 років вони не шкодують свій особовий склад, і не шкодували ніде, на тих напрямках, де ми воювали, не шкодують взагалі. Одна група йде, кладемо, друга… Поки не починають тікати”, – зазначає боєць “Геринг”.
Скільки вже перемололи росіян – військові не можуть порахувати, лік іде на сотні, якщо не на тисячі. Трупами закидані всі посадки навпроти. “В мене немає таких днів, коли немає контакту з противником. На тиждень три-чотири атаки на день, активно противник проявляється або зранку, або після обіду”, – розповідають хлопці.
Усі посадки – і їхні і наші – побиті скалками, усі поля довкола у вирвах і металі від ракет і снарядів. Скільки тонн осколків тут довкола – навіть уявити важко. Війна тут в усіх калібрах – від мін до важких снарядів і ракет. Під зливою цього російського металу наші стоять, ще й контратакують, стоять на смерть за рідних і близьких, які за спинами, і за Україну.