У центрі Миколаєва, між вулицями Соборною, Набережною і Адміральською знаходиться меморіально-парковий комплекс – сквер імені 68-ми десантників. Названий він так на честь учасників десанту морських піхотинців під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Федоровича Ольшанського, який висадився в морському порту Миколаєва в ніч з 25-го на 26 березня 1944 року і вів кровопролитні, виснажливі бої цілих дві доби — аж до визволення міста. Десант мав з тилу завдати удару по гітлерівській обороні, відтягнути на себе частину ворожих сил і тим самим допомогти наступаючим військам прискорити звільнення міста. Не зважаючи на величезні втрати, воїни з честю виконали бойове завдання, відбивши 18 атак, знищивши більше 700 ворожих солдат і офіцерів. За попередніми даними, коли 28 березня 1944 року війська 3-го Українського фронту увійшли до Миколаєва – на місці бою десанту було знайдено лише 12 поранених, обгорілих бійців, всі інші – 56 воїнів – загинули. Серед них був і командир загону, старший лейтенант Костянтин Ольшанський.
Загиблі десантники були поховані 3 квітня 1944 в центрі Миколаєва, у сквері на східній стороні Соборної площі. За героїзм і відвагу всім учасникам десанту було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, більшій частині з яких – посмертно.
З історії.
27 березня завдяки діям морської піхоти в порту радянські війська прорвалися на південно-східні околиці Миколаєва, зав’язалися вуличні бої.
28 березня частини 5-ї ударної і 28-ї армії повністю звільнили Миколаїв від німецько-фашистських загарбників. На наступний день радянські війська форсували річку Південний Буг і зайняли західні передмістя обласного центру, які були до цього під румунською окупацією. У ході визволення від нацистських загарбників Червона армія втратила близько 10 тис. чоловік.
У січні 1946 року в місті пройшов судовий процес над нацистськими злочинцями. На лаві підсудних опинилися військовий комендант Миколаєва генерал-лейтенант Вінклер, начальник управління поліції безпеки і СД оберштурмфюрер СС Санднер, а також начальники підрозділів жандармерії і допоміжної поліції, причетні до страт місцевого населення. В ході допитів кати не змогли пояснити, навіщо вони вбивали ні в чому не винних людей.